Підвищення рівня кислотності океанів через накопичення СО2 може створити ризик втрати зубів у акул. За відсутності контролю над цим явищем до 2300 року кислотність може досягти рівня, що призводитиме до помітного руйнування зубних тканин. Навіть враховуючи здатність акул відновлювати зуби, багато видів не зможуть компенсувати швидкість їх втрати через великі енерговитрати на регенерацію, як вважають дослідники.
Ключові положення:
- Підкислення океанічної води може призвести до руйнування зубів у акул та інших морських істот.
- Експерименти свідчать, що під дією кислого середовища акулоподібні зуби деформуються та змінюють форму.
- Необхідно активізувати боротьбу з викидами парникових газів для захисту морських екосистем.
Підкислення океанів може позбавити акул зубів
Подібно до кісток чи раковин морських тварин, зуби акул містять мінерали, які розчиняються в кислотному середовищі.
Для оцінки наслідків науковці дослідили зуби чорноперих рифових акул (Carcharhinus melanopterus), які постійно контактують з водою через особливості дихання цих хижаків.
16 випалих зубів помістили на два місяці в резервуари: половину — зі стандартним рівнем pH (8,1), іншу — з прогнозованим для 2300 року показником (7,3).
Пошкоджений зуб акули
Електронна мікроскопія виявила структурні дефекти в усіх зразках із підкисленої води. Порівняно з контрольними зразками, вони демонстрували пошкодження основи, коронки та ріжучих країв, критично важливих для захоплення здобичі.
Цікаво, що в умовах підвищеної кислотності зуби збільшувались у діаметрі — ефект, схожий на природний ріст. Проте дослідники пояснюють це формуванням мінеральних наростів на поверхні. Оскільки експеримент проводився in vitro, не виключено, що в живому органімі можливе часткове відновлення, що потребує подальшого вивчення.
Незважаючи на сподівання вчених щодо зменшення закислення через обмеження викидів, у багатьох районах рівень кислотності вже перевищує безпечні межі для коралових рифів та молюсків.
