Україна виступає за надання Заходом обов’язкових гарантій безпеки для підтримання довгострокового виживання, але союзники ще не готові до цього. Про це пише видання Politico 8 червня.
За словами п’ятьох європейських дипломатів, попри місяці розмов на цю тему, Захід не збігається в думках щодо того, як реагувати на такий запит. Там не зовсім розуміють, якими мають бути ці гарантії – мають бути зобов’язання від НАТО чи окремі гарантії від великих військових держав.
Питання залишається відкритим, хоча саміт НАТО у Вільнюсі – за п’ять тижнів, ідеться в публікації. Україна чекає від саміту чіткого сигналу щодо свого членства і гарантій безпеки.
Багато західних союзників поки що не хоче давати Україні конкретні строки, але водночас не хоче і залишати її вразливою перед імовірним наступним вторгненням, пише видання. Тому європейські лідери зіштовхнулися з проблемою в цьому питанні. Вони пропонують дати оптимістичні формулювання щодо членства в НАТО. Але, за словами високопоставленого східноєвропейського дипломата, який побажав залишитись анонімним, “іноді важко зрозуміти, про що ми говоримо”.
Чинні та колишні офіційні особи кажуть, що немає єдиної думки ні про надання гарантій, ні про те, до чого вони приведуть і який формат можна використовувати.
За словами колишнього помічника генерального секретаря НАТО Каміля Гранда, на одному кінці спектра – повноправне членство в НАТО, що зумовлює гарантію статті 5, згідно з якою напад на одного союзника вважають нападом на всіх союзників. Протилежний варіант – певні “паперові гарантії” на кшталт Будапештського меморандуму 1994 року, який дав Україні розпливчасті гарантії з боку Росії, США і Великобританії.
Серед імовірних варіантів також є довгострокова співпраця та допомога Україні у швидкому розвитку власної оборонної промисловості, схожа на оборонні зобов’язання США перед Ізраїлем, ідеться в публікації. За словами високопоставленого дипломата із Центральної Європи, поки все обмежено довгостроковим наданням коштів і навчанням, щоб Україна мала можливість захистити себе.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг 30 листопада минулого року заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу на саміті у Вільнюсі. 1 червня на саміті Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський заявив, що Україні 2023 року потрібні “чіткі” запрошення в НАТО та ЄС, а також гарантії безпеки на шляху в Альянс.
Марія НІКОЛАЄНКО
журналістка
Джерело: gordonua.com
