Початковий план впровадження «стіни з дронів» для Польщі та країн Балтії може коштувати близько 1 мільярда євро
Фото: Агентство з охорони навколишнього середовища США
Через активність російських безпілотників, зокрема вторгнення у повітряний простір Польщі та Румунії, а також появу підозрілих безпілотників над Данією, Норвегією та Німеччиною, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ініціює створення нового оборонного щита з радарів та ракет-перехоплювачів для захисту східного флангу ЄС, повідомляють американські ЗМІ. У статті Politico від 9 вересня писалося, що у своєму зверненні до народів вона назвала цю систему «стіною безпілотників». До оборонного проекту планується залучити й Україну.
За даними видання, нещодавні дебати щодо європейської оборони, зокрема під час сьомого саміту Європейського політичного співтовариства 2 жовтня в Копенгагені (Данія), продемонстрували розкол між країнами. Для країн Балтії (Естонія, Латвія, Литва) та Польщі така ініціатива виглядає як «розумна відповідь на надзвичайну ситуацію, яка загострюється», тоді як інші побоюються, що Брюссель прагне посилити контроль над національною оборонною політикою та обіцяє більше, ніж може виконати, зазначає Politico.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що дрони та контрзаходи залишаються пріоритетом, але «ідеальної стіни для Європи не існує», зазначивши, що кордон має довжину 3000 км і повністю захистити його неможливо, пише американське видання.
Німецький експерт Крістіан Меллінг заявив, що «стіна з дронів» може бути ефективною локально – зокрема в країнах Балтії, де можливо створити статичну оборону. Водночас він додав, що дрони – це лише «пальці», і щоб досягти перемоги, потрібно вразити «голову» – командні, логістичні та виробничі об'єкти, пише Politico.
У статті зазначається, що, за оцінкою комісара оборони Андрюса Кубілюса, колишнього прем'єр-міністра Литви, який підтримує цю ініціативу, початковий план для Польщі та країн Балтії коштуватиме близько 1 мільярда євро, а систему виявлення можна буде створити менш ніж за рік. Він також наголосив, що термін «стіна» не слід сприймати буквально, оскільки це не «нова лінія Мажино» (оборонна система Франції 1930-х років вздовж кордону з Німеччиною та Італією), а сучасна оборонна система, адаптована до сучасних реалій.
Особлива складність полягає в тому, що Брюссель разом із «країнами-прифронтовими» планує використовувати кошти ЄС для фінансування проекту, а для цього потрібна згода всіх столиць, зазначають джерела видання. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс наголосили, що європейські оборонні проекти мають бути корисними для всіх країн союзу, а не лише для східного флангу. У відповідь країни, які відчувають найбільшу загрозу, закликали до «солідарності», нагадавши про спільні виклики, такі як пандемія, економічні кризи та міграція, пише Politico.
За даними американських журналістів, суперечки під час зустрічі в Копенгагені відбувалися як публічно, так і за зачиненими дверима. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко розкритикував план, а один дипломат назвав його слова «дуже жорсткими», пише Politico.
У статті зазначається, що попри різні погляди на масштаби, майже ніхто в ЄС не заперечує необхідності посилення захисту від російських безпілотників. Вони погоджуються, що блоку бракує технологій для їх виявлення: літаки НАТО нещодавно «використовували багатомільйонні ракети, щоб збити російські «Гербери», вартість яких становила близько 10 000 доларів кожен», пише видання.
Лідери ЄС погодилися продовжити реалізацію ініціативи, тому план буде реалізовано в тій чи іншій формі. Однак, як підсумовує Politico, терміни, вартість та конкретні можливості залишаються відкритими питаннями.
Держави, що межують з Росією, усвідомлюють, що одного проекту недостатньо для запобігання російській атаці, але наголошують на необхідності дій та прагнуть знайти рішення, які максимізують безпеку НАТО та Європи, цитує прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска видання 300polityka.
Контекст
Саміт Європейської політичної спільноти розпочався в Копенгагені (Данія) 1 жовтня 2025 року. Лідери обговорили два основні питання: зміцнення спільної оборони Європи та підтримку України. Особливу увагу було приділено створенню «стіни дронів» – оборонної мережі для виявлення та знищення безпілотників, а також обговорювалися нові оборонні проекти для захисту східного флангу ЄС.
2 жовтня американські журналісти написали, що саміт лідерів ЄС у Копенгагені зайшов у «звичайний глухий кут». Більшість важливих питань залишаються невирішеними через тривалі дискусії, попри загрозу війни та тиск на блок.
Джерело: gordonua.com
