“ГОРДОН” продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022 року, коли місто звільнили Збройні сили України й почалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у ті дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 16 липня 2022 року.
16 липня 2022 року, субота
Були на вулиці, біля пам’ятника Тарасу Шевченку, бачимо напис жовтою та блакитною фарбою: “ЗСУ поряд, за 10 км, який “референдум”?” Настрій покращився, увечері його не було, отже, підпілля працює.
Стало відомо, що окупанти різко скоротили видавання так званої гуманітарки. Мотив такий: матеріальну допомогу вам платимо, тому купуйте товари у магазинах. Або отримуйте рашистський паспорт і переходьте на нашу пенсію. Наполегливо пропонують реєструвати підприємства у новоствореній “податковій службі” та сплачувати податки у росбюджет.
Приходили і на наше підприємство, одна курва здала моє прізвище і назву фірми. Але, на щастя, ми зупинили виробництво. Це не завадило оркам приїхати на виробництво. Щось шукали, виламали всі двері, поперевертали все догори дном. Перелапали особисті речі, порозкидали папери. У кабінеті начальника господарського відділу залишили свій фірмовий знак – пірамідку лайна. Туалет поряд, за три метри. Там є вода і папір. Але “велика та світла” Раша не шукає легких шляхів…
Хочу наголосити, що всі цінні установчі документи, системні блоки, оргтехніку ми заздалегідь вивезли та сховали у надійному місці. Шкода сейф, він порожній, треба було його не замикати, але я, старий дурень, його замкнув. Відімкнути його не змогли, але пошкодили замок. Нічого, купимо новий. Забрали інтернет-роутер, але блок пам’яті був у іншому, надійному місці. Там ми змогли переглянути, як вони заходили на підприємство, скільки часу пробули.
Попередній запис у щоденнику – 10 липня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв’ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
Джерело: gordonua.com
