Сейм Литви попередньо схвалив конституційну поправку, яка дозволить розміщення на території країни зброї масового знищення та іноземних військових баз. Таке рішення було ухвалено парламентом у вівторок, 22 вересня.
За відповідну поправку проголосували 99 депутатів, 13 виступили проти, а п’ятеро утрималися.
Нині стаття 137 Конституції Литви забороняє розміщення на території країни зброї масового знищення та іноземних військових баз. Законопроєкт передбачає вилучення цього положення.
Для остаточного ухвалення змін депутатам необхідно буде проголосувати за них ще двічі. Між голосуваннями має пройти щонайменше три місяці. На кожному з них поправку повинні підтримати щонайменше 94 депутати зі 141.
За словами спікера сейму, перше голосування щодо остаточного ухвалення поправки заплановане на 6 жовтня, а фінальне – на 12 січня 2027 року.
Прихильники та противники ініціативи
Прихильники змін вважають, що вони посилять роль Литви в системі ядерного стримування НАТО. Лідер опозиційної фракції “Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи” Лауринас Кащюнас наголосив, що ядерна зброя є важливим інструментом стримування. Він зазначив, що скасування конституційної заборони не означає наміру Литви розміщувати ядерну зброю, але усуне правове обмеження, якого немає в інших країнах регіону.
Голова комітету сейму у закордонних справах Ремігіюс Мотузас додав, що Литва не повинна створювати перешкод для ядерного стримування НАТО та має уникати ситуації, коли її правові норми обмежуватимуть можливості Альянсу.
Лідерка Ліберальної партії Вікторія Чміліте-Нільсен висловила думку, що ядерне стримування не є ескалацією, а зміни мають гарантувати, що Литва не матиме додаткових обмежень порівняно із союзниками.
Натомість противники поправки вважають її непотрібною та попереджають про можливі політичні наслідки.
Лідер партії “Нямунус Аушра” Ремігіюс Жемайтайтіс заявив, що Росія та Білорусь можуть використати зміну Конституції у своїй пропаганді. Він також вважає, що за потреби ядерні держави НАТО все одно зможуть забезпечити захист Литви.
Депутат Ігнас Вегеле звернув увагу на те, що чинна стаття 137 стосується не лише зброї масового знищення, а й іноземних військових баз. Він поставив питання, чи означатиме вилучення положення можливість розміщення таких баз у Литві.
На тлі обговорень у Литві, дискусії про можливе розміщення ядерної зброї або посилення ядерного стримування в Європі активізувалися після пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона щодо нової європейської моделі ядерного стримування. Йшлося, зокрема, про можливість тимчасового розміщення французьких літаків стратегічних сил із ядерною зброєю на території країн-партнерів. Financial Times у червні повідомляла також, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в додаткових країнах НАТО в Європі.