Щоб Україна могла досягти значного прогресу в боротьбі з корупцією, антикорупційні органи мають забезпечити підзвітність та ефективність, зазначили у The Munich Eye
Фото: metinvestholding.com
Справа колишнього першого заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова продемонструвала низьку ефективність роботи НАБУ й поставила під сумнів цільове використання іноземних коштів, виділених на фінансування бюро. Про це пише німецьке видання The Munich Eye у статті “Гроші в каналізацію? Оцінка ефективності НАБУ”.
У публікації зазначено, що лише за останні два роки агентство отримало від іноземних донорів приблизно $20 млн. За десятиліття загальне міжнародне фінансування досягло сотень мільйонів, а за минулий рік НАБУ отримало 120 млн грн міжнародних коштів. Автор висловив побоювання щодо ефективності використання цих коштів.
Видання також додало, що НАБУ вимірює свою ефективність кількістю відкритих кримінальних справ, водночас ігнорує показник доведення їх до судових вироків.
“Цей наголос на обсязі справ викликав занепокоєння щодо практики розслідування, включно з імовірними процедурними питаннями”, – ідеться в матеріалі.
Як приклад The Munich Eye наводить кейс ексзаступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова, якого обвинувачували у вимаганні хабаря за відведення землі.
“Справа Орлова почалася на початку 2024 року, коли до нього нібито звернувся знайомий на ім’я Олексій щодо угоди про кар’єр і виділення землі. Земля, про яку йдеться, уже була забудована, і забезпечення офіційної власності узаконило б її використання. Однак Орлов, як повідомляють, кілька разів відмовлявся. Після його відставки в липні 2024 року НАБУ обвинуватило його у вимаганні хабаря в розмірі $200 тис., що призвело до рішення Вищого антикорупційного суду, який визначив Орлову заставу в розмірі 15 млн грн, згодом збільшену до 22,7 млн”, – зазначило видання.
У публікації наголошують, що на записах від липня 2024 року чутно, як Орлов неодноразово відхиляв пропозицію Олексія. Попри це, справа переважно ґрунтувалася саме на свідченнях Олексія, який пізніше виявився агентом НАБУ. На думку автора статті, це викликає питання щодо слідчого підходу, зокрема щодо фактів провокації за ст. 370 Кримінального кодексу України.
У матеріалі також підкреслено, що зараз діяльність та ефективність НАБУ мають перевірити: наприкінці 2024 року Україна ініціювала масштабний аудит НАБУ, а на початку 2025 року США оголосили про плани переглянути фінансування агентства, схожих перевірок можуть вимагати і європейські платники податків.
“Щоб Україна могла досягти значного прогресу в боротьбі з корупцією, антикорупційні органи мають забезпечити підзвітність та ефективність. Раніше президент Володимир Зеленський запропонував прирівняти корупцію до державної зради за ступенем правової тяжкості. Зрештою, справжньою мірою успіху є не лише кількість відкритих справ, але й зменшення самої корупції та застосування значущих наслідків”, – резюмував автор статті.
Контекст
4 березня координаторка видання “Конфлікти і закони” Оксана Котомкіна у своєму блозі на “Цензор.НЕТ” написала, що НАБУ ігнорує факти у справі проти Володимира Орлова, що ставить під сумнів реальність злочину.
Джерело: gordonua.com
