Марафон не межа: ультрабігуни долають 350 км без сну.
Дослідження “Medicine & Science in Sports” вивчило адаптацію серцево-судинної системи до високого навантаження на організм, пише кореспондент Біловини.
Феномен “другого дихання” активує резерви глікогену. Нобелівський лауреат Майкл Росбаш пояснив механізм на молекулярному рівні.
Без води людина виживає до 7 днів за низької активності. Аналіз тих, хто вижив у пустелі Сахара, спростував стандартні 3-денні нормативи.
Голодування Анжели Бауер (387 днів) змінило уявлення про метаболізм. Журнал “Postgraduate Medical Journal” вів медичний нагляд.
Еверестські альпіністи функціонують при сатурації кисню 34%. Дослідження Caudwell Xtreme Everest виміряло порогові значення гіпоксії.
Холодове плавання Валерія Лаврова (1,8 км за 0 градусів Цельсія) довело роль психологічного чинника. Дані зафіксовані в “European Journal of Applied Physiology” .
Рекорд затримки дихання (24 хв. 37 сек.) демонструє адаптацію селезінки. Журнал “Cell” описав механізм викиду кисневих запасів.
Велосипедист Марк Бомонт подолав 29 000 км за 79 днів, розбудовуючи метаболізм. Вчені Exeter University задокументували спалювання 9000 ккал/добу.
Виживання у відкритому океані 76 днів ( Хав'єр Кальво ) показало роль дощової води. Медичний звіт описав адаптацію нирок до опріснення.
Нічні танцювальні марафони 1920-х тривали до 40 діб. Історики медицини знайшли докази галюцинацій через депривацію сну.
Альпіністи K2 виживали тиждень без їжі за -40 градусів Цельсія за рахунок аутофагії. Дослідження “Extreme Physiology & Medicine” пояснило клітинні механізми.
Ультрамарафонець Дін Карназес пробігав по 50 миль щодня протягом місяця. Аналіз крові виявив унікальні біомаркери відновлення, з'ясували у Mayo Clinic .
Читайте також
- Найвище дерево у світі: його верхівка ховається у хмарах
- Рекорди, які побити майже неможливо: межа людських здібностей
