Незважаючи на те, що Орбан є найближчим до Путіна серед європейських лідерів і найбільш вороже налаштованим до України, інші глави держав мають зовсім інші мотиви для його підтримки, йдеться у статті.
Фото: Агентство з охорони навколишнього середовища США
Напередодні зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 1 жовтня президент Європейської ради Антоніу Коста закликав своїх колег знайти спосіб обійти угорське вето не лише щодо України, а й щодо інших кандидатів, повідомляє видання. Він запропонував змінити правила ЄС, щоб дозволити розпочати офіційні переговори про вступ після схвалення кваліфікованою більшістю, а не одноголосно, як це відбувається зараз.
Однак, план Кошти викликав суперечки, йдеться у статті. Незважаючи на те, що Орбан є найближчим європейським лідером до нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна та найбільш ворожим до України, інші глави держав мають зовсім інші мотиви для його підтримки – насамперед бажання зберегти своє право вето, зазначає ЗМІ.
За повідомленнями ЗМІ, кілька країн ЄС, включаючи Францію, Нідерланди та Грецію, виступають проти цієї ініціативи. Дипломати кажуть, що побоюються, що зміна правил обмежить їхні можливості блокувати небажані заявки на членство.
Для Греції надзвичайно важливо зберегти право блокувати вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати питання Північної Македонії, а Хорватія — Сербію, наголошує Politico.
За словами високопосадовця ЄС, пропозицію Фонду буде винесено на розгляд у Копенгагені разом із планом використання заморожених російських активів для допомоги Україні, і «поки що жоден лідер не сказав повного «ні» цій ідеї».
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив виданню, що він підтримує будь-які спроби пришвидшити процес, але автори статті вважають, що противників плану може бути більше, ніж прихильників. Вони вважають, що якщо Україні та Молдові доведеться чекати місяцями або навіть роками, щоб зберегти чинні правила, багато хто готовий заплатити цю ціну.
Один високопоставлений дипломат ЄС заявив, що блок «зовсім не переконаний, що зміна правил гри під час самої гри є правильною», і «якщо запровадити голосування кваліфікованою більшістю, існує великий ризик того, що процес стане надто політизованим».
Ще одна складність полягає в тому, що зміна правил вимагає одноголосного схвалення всіх 27 держав-членів, включаючи Угорщину.
Незважаючи на публічну критику Орбана за блокування України, за зачиненими дверима багато хто в Брюсселі вважає його дії зручним прикриттям для власних вимог: болгари прагнуть блокувати македонців, хорвати — сербів, греки та кіпріоти — Туреччину, а Греція також хоче вплинути на Албанію, йдеться в матеріалі.
Контекст
У червні 2023 року Україна разом з Молдовою отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
25 червня 2024 року Брюссель офіційно розпочав переговори з Молдовою та Україною щодо вступу до ЄС.
29 квітня 2025 року єврокомісар з питань розширення Марта Кос оголосила, що ЄС розглядає можливість продовження процесу приєднання Молдови, відокремивши її від України, на тлі протидії Угорщини приєднанню Києва.
У липні єврокомісар з питань розширення прогнозував, що вступ України до Європейського Союзу є реальним у 2030 році та навіть раніше – у 2029 році.
Щодо вступу України до ЄС, якщо Будапешт виступатиме проти цього процесу, правила європейської інтеграції можуть бути змінені, повідомили 29 вересня представники Європейської комісії.
30 вересня Кос назвав перегляд Україною свого законодавства на відповідність законодавству Європейського Союзу рекордно коротким.
Джерело: gordonua.com
