Фото: instagram.com/katyalordmade
14 щоденників українських дітей про війну виставлять в музеї Анни Франк в Амстердамі. Ці маленькі діти пережили російську окупацію, обстріли, втратили батьків.
Джерело: Суспільне
14 щоденників українських дітей про війну виставлять в музеї Анни Франк
У Музеї Анни Франк в Амстердамі покажуть щоденники 14 дітей з України. Вони записували події свого життя з початку війни 24 лютого 2022 року.
Про це повідомила Христина Храновська, ініціаторка проєкту “Щоденники війни: Непочуті голоси українських дітей”.
Символічне місто, менш як за 100 км від Гааги — місця, яке стає хабом справедливості для всіх, хто постраждав від агресії та інших міжнародних злочинів. Злочинів, які замовчують та які ігнорують. Злочинів, які скоєні й проти українських дітей, — написала в себе в Instagram Христина.
Що відомо про проєкт “Щоденники війни: Непочуті голоси українських дітей”
Виставка офіційно відкриється в мерії Амстердама 17 серпня о 12:30. Вона триватиме в Музеї Анни Франк до 24 вересня.
Виставка складатиметься з візуального щоденника війни очима дітей та буде представлена у формі аудіо— та відеоінтерв’ю. Окремий блок – особисті речі дітей, малюнки.
16-17 вересня в експозиції пройде воркшоп для дітей-мігрантів з України.
Фото: Instagram/port_agency
Над проєктом “Щоденників” понад 9 місяців працювала агенція з розвитку культури Port.agency. Це 14 історій дітей 9–17 років з усієї країни, що пережили окупацію, втрати близьких, але продовжують мріяти.
Засновниця та кураторка Port.agency Катя Тейлор каже:
Половина з них втратили саме тата. Іноді щоденник — це єдине, що сім’я вивезла з окупації. Буває ще згорілий телефон батька, дитяча іграшка.
Наприклад, історія 13-річної Аріни Первуніної. Її тато загинув, коли намагався вивезти доньку з її братом та двоюрідними братом і сестрою з Херсонської області до Миколаєва.
Я не хочу жити. Навіщо таке життя без тата? Та я ще незграбна дитина, яка сама нічого не може зробити, та, напевно, це моє покарання, напевно за те, що я не змовчала, а подзвонила татові, не перетерпіла. Якби я не зателефонувала татові, то все було б добре, всі були живі.
Нотатки з щоденників в липні зачитував голова українського МЗС Дмитро Кулеба з трибуни Генасамблеї ООН.
