НАТО помиляється, оцінюючи російську армію лише за набутим досвідом
Дослідник російської військової стратегії Роджер Макдермотт вважає, що НАТО робить помилку, оцінюючи армію РФ переважно за набутим досвідом. Він пропонує також враховувати здатність Росії повторити цей досвід з іншими людьми, особливо після значних втрат та ротацій.
За словами Макдермотта, повномасштабна війна в Україні надала російській армії величезний бойовий досвід, і НАТО цілком логічно зосередилося на аналізі того, чого Москва навчилася. Однак, майбутня загроза, на думку дослідника, залежатиме менше від самого досвіду, а більше від здатності російської армії відтворити його в інших умовах, з новими кадрами.
Різниця між досвідом і здатністю до його відтворення
Макдермотт ілюструє свою думку на прикладі. Якщо одна російська бригада винайшла ефективний спосіб, наприклад, маскування командних пунктів або комбінування використання дронів з артилерійськими ударами, інші підрозділи можуть спробувати це скопіювати, а військові академії – включити це до навчальних програм. Проте, немає гарантії, що новосформований підрозділ зможе досягти такого ж ефекту, особливо коли втратяться ті, хто розробив цю тактику, та їхні неофіційні зв’язки. Саме в цьому полягає різниця між наявністю бойового досвіду та здатністю відтворювати його.
Як Росія намагається закріпити отриманий досвід
Як приклад, аналітик наводить розвиток безпілотних військ у Росії. Він наголошує, що важливіший не сам факт появи нового FPV-дрона, а спроби створення сталих командних структур, спеціалізованої освіти, навчальних центрів, систем ремонту та постачання, а також механізмів формування цілих підрозділів. У липні міністерство оборони РФ заявило, що за перше півріччя підготувало понад 8 тисяч фахівців для Сил безпілотних систем. Для розвідки НАТО, на думку Макдермотта, важливішим є не ця цифра, а відповідь на питання, чи зможе новий підрозділ діяти самостійно та замінювати втрати без значної зовнішньої підтримки.
На що слід звернути увагу НАТО
Макдермотт пропонує доповнити традиційну оцінку сил розвідкою, яка фокусуватиметься на тому, що армія РФ здатна створювати на постійній основі. Дані про склад військових сил, техніку та темпи виробництва переважно показують, чим Росія володіє зараз. Однак, про реальні зміни можуть свідчити навчальні програми військових шкіл, поява нових спеціальностей, розширення навчальних центрів та дії новосформованих з’єднань. Це також стосується ударів по російських фахівцях. Якщо певна операція залежить від невеликої групи досвідчених людей, їх знищення може мати значний ефект. Але якщо підготовка резерву вже завершена, той самий удар призведе лише до тимчасових збоїв.
Автор визнає, що успіх Росії не є гарантованим, оскільки отримані уроки можуть застаріти, а масштабування – розмити рівень компетенції. Найважливішим попереджувальним сигналом для НАТО, на думку Макдермотта, буде не чергова російська інновація на полі бою, а “момент, коли Росії більше не потрібні ті, хто її вигадав”.
- Нагадаємо, голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявляв, що безрозсудна поведінка Росії випробовує рішучість Альянсу, але НАТО готове відповісти на будь-яку ескалацію на східному фланзі.