Від невтручання до небайдужості
Легітимність
Проаналізовані статті показали, що багато людей вважають інтервенції АС легітимними, оскільки це “африканські рішення африканських проблем”. Це відображає віру в те, що африканці відповідальні за управління безпековими викликами континенту. Легітимність не є суто символічною. Дослідження свідчать, що африканські посередники та миротворчі операції часто отримують переваги від того, що перебувають ближче до ситуації, ніж зовнішні актори.
Ефективність
Місії АС розгорталися там, де зовнішні актори не бажали втручатися через триваючі конфлікти. Прикладами є Сомалі та Судан. У багатьох випадках, як випливає з літератури, умови на місцях, ймовірно, були б гіршими без участі АС. Наприклад, на Коморських островах у 2008 році та в Бурунді у 2003 році, втручання АС допомогло стримати нестабільність та підтримати політичну стабілізацію в критичні моменти.
Прийняття відповідальності (Ownership)
Виклик залежності
Деякі науковці ставлять під сумнів, чи можна вважати інтервенції “африканськими рішеннями”, коли вони залежать від зовнішніх ресурсів. Водночас, новіші дослідження пропонують більш зважену картину. Замість того, щоб розглядати африканських акторів як пасивних отримувачів зовнішньої підтримки, вони показують, як вони часто ведуть переговори, адаптуються та використовують зовнішні ресурси для просування власних пріоритетів. Іншими словами, суб’єктність та залежність можуть співіснувати.
Легітимність залежить від більшого, ніж добрі наміри
Науковці також ставлять питання не лише про те, чи санкціоновані втручання урядами або міжнародними інституціями, але й про те, чи вважають їх легітимними люди, яких вони найбільше стосуються. Результати цього дослідження свідчать, що місцеве населення часто оцінює інтервенції на основі конкретних результатів: безпеки, стабільності та повсякденного досвіду, а не правових мандатів чи дипломатичної риторики.