Тетяна Трощинська
Українське суспільство “скидає” жінок з 40 до “бабусь”, ігноруючи їхній досвід та потенціал
У суспільній свідомості українку часто сприймають або як молоду красуню, або одразу як бабусю, при цьому період зрілості, де вона може бути активною та цінною, залишається непомітним. Водночас демографічні зміни ставлять перед Україною нагальну потребу залучати до ринку праці людей старшого віку.
Таку думку висловила журналістка, медіаменеджерка та експертка з чутливої комунікації Тетяна Трощинська в проєкті “Європейці” з Лесею Вакулюк на Еспресо та Skawa.TV.
За словами Трощинської, вікові стереотипи роблять жінок після 40 років “невидимими” для суспільства. Вона зауважила, що українська культура позбавлена чіткого уявлення про перехідний етап між молодістю та старістю для жінок.
“Жінка у нас така, знаєте, в суспільній культурі в Україні вона молода, а потім баба. А в неї оцей є десь період такий, коли вона десь зникає. Тобто як ти з молодої красуні стаєш бабою, нікому не зрозуміло. А цей період починається десь в районі 40. Насправді в житті все зовсім інакше”, – зазначила експертка.
Вона наголосила на необхідності зміни ставлення до людей старшого віку не лише через суспільні стереотипи, а й з огляду на демографічну ситуацію та потреби країни.
“Тому що демографія у нас така, що нам потрібно, напевно, буде залучати людей різного віку. Люди 50 плюс, якою мірою будуть, якщо не основою економіки, це якщо здоров’я хоча б трошки збережуть”, – пояснила Трощинська.
Вона навела приклад, що люди старшого віку вже відіграють значну роль у житті країни. Зокрема, за її даними, середній вік українського військовослужбовця становить 47 років.
“Тому видимі чи невидимі, а без них ніяк”, – підкреслила журналістка.
Здатність до навчання та розвитку не залежить від віку
Тетяна Трощинська вважає, що суспільству слід переглянути упередження щодо людей зрілого віку, особливо у професійній сфері. Вона звернула увагу на те, що старший вік не означає втрати інтересу до нового чи нездатності до розвитку.
“Я інколи коли зустрічаю, слухайте, таке обмежене мислення молодих людей і цілком відкрите мислення і здатність до саморозвитку у старших людей. І воно буває все абсолютно по-різному, тому що воно залежить від віку лише частково”, – сказала вона.
На думку Трощинської, мотивація та бажання вчитися – це складніші процеси, ніж просто цифра у паспорті.
“Тобто бажання вчитися і мотивація має складніший механізм, ніж лише вік”, – пояснила Тетяна Трощинська.
Вона також підкреслила важливість готовності роботодавців бачити потенціал людей старшого віку. Журналістка згадала, що, за даними, які вона бачила за 2024 рік, роботодавці не виявляли значної зацікавленості цією групою працівників, хоча й зауважила, що цю інформацію варто перевірити ще раз.
“Тому треба думати, як змінювати ставлення до людей більш зрілого віку”, – підсумувала Тетяна Трощинська.
За матеріалами: espreso.tv