Український інститут національної пам’яті завершив масштабну експедицію “У пошуках героїв” — за понад 20 днів її учасники об’їхали сім країн Європи й дослідили понад 100 тис. поховань на 105 цвинтарях, шукаючи місця пам’яті видатних українців за кордоном. Це перше в історії дослідження такого масштабу, організоване на державному рівні
Український інститут національної пам’яті (УІНП) завершив масштабну експедицію “У пошуках героїв”. За понад 20 днів її учасники подолали 8700 кілометрів, відвідавши сім країн Європи. Метою дослідження було знайти та задокументувати місця поховань видатних українців за кордоном для створення Національного пантеону.
Маршрут експедиції пролягав через Словаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Люксембург, Німеччину та Польщу. Всього було досліджено понад 100 тисяч поховань на 105 цвинтарях. Це перше в історії дослідження такого масштабу, організоване на державному рівні.
Організаторами виступили УІНП спільно з благодійним фондом “Героїка”, громадською організацією “Історична правда”, благодійним фондом Сергія Жадана, скаутським рухом “Пласт” та 2-м корпусом Національної гвардії “Хартія”. Проєкт реалізовано за підтримки Офісу Президента України.
“Ця ідея була реалізована безпосередньо завдяки очільнику Офісу президента України Кирилу Олексійовичу Буданову, який зробив усе можливе, щоб ми могли подолати маршрут у 8700 кілометрів та дослідити понад 100 цвинтарів. Вперше на державному рівні було організовано таку експедицію”, — наголосив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Пошук виявився не лише дослідженням, а й детективом — знайдені місця пам’яті потрібно було верифікувати. Голова правління фонду “Героїка” Олег Слабоспицький розповів, що команда дослідила близько 200 могил українських комбатантів, а також безліч могил цивільних діячів, які розбудовували українське життя за кордоном. Їх вдавалося розпізнати за зображеннями тризубів та інших українських елементів на надгробках.
Траплялися й прикрі знахідки: могила Христини Сушко, першої офіцерки Армії УНР, похованої в Женеві, виявилася втраченою — надгробка вже немає. “Можливо, прах ще покоїться на цьому місці, але місця поховання вже немає. З великою ймовірністю прах перепоховано у братській могилі, а місце заготовлене під оренду”, — розповів Алфьоров. Він додав, що в таких випадках варто хоча б позначати простір кенотафами.
Співробітник УІНП Іван Стичинський зазначив, що польова робота дала змогу виявити й виправити помилки в історіографії. Наприклад, у всій літературі вказано, що діяч Гриценко-Вінтоняк похований у Німеччині, але насправді його могила знаходиться у Франції.
За словами Стичинського, цифра в 100 тисяч досліджених поховань може здаватися перебільшеною, але лише Віденське міське центральне кладовище налічує 3 мільйони поховань, тож простір для подальших пошуків залишається величезним.
Під час експедиції також знайшли закинуту могилу учасника обох Зимових походів у секторі військових поховань вояків Армії УНР у громаді Альграндж в Лотарингії.
Голова УІНП підсумував, що ця робота матиме продовження, оскільки є стратегічною і впливатиме на подальші етапи політики національної пам’яті.
- Ідея Українського національного пантеону з’явилася десять років тому. Наприкінці червня 2026 року Володимир Зеленський вніс до Ради відповідний законопроєкт. Робочу групу з підготовки очолив саме Український інститут національної пам’яті.