Російські пілоти безпілотників навмисно вистежують працівників ЗМІ біля передової
Фото: EPA
Найактуальніше прямо зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
У жовтневих дронових атаках торік загинули троє журналістів, як ідеться в матеріалі. Французького фотокореспондента Антоні Лаллікана, а згодом українських репортерів Альону Грамову та Євгена Кармазіна було знищено невеликими російськими дронами-камікадзе під час знімань у Донецькій області на сході України. Олександр Количев із “Freedom TV” вцілів після нищівного удару.
Від початку 2024 року напади малих російських безпілотників на працівників медіа сфери посилилися. Три чверті опитаних RSF, відповідно до анкети, яку було надіслано восени 2023 року приблизно 70 українським та іноземним журналістам, зазначили, що вже ставали мішенню нападів або їм надходили погрози під час здійснення репортажів. Донецька, Херсонська, Харківська та Сумська області – найнебезпечніші регіони.
Невеликі дрони-камікадзе є водночас дуже мобільними та швидкісними: вони можуть змінювати свою траєкторію, переслідувати рухомі об’єкти та потрапляти через вікна або інші отвори в будівлях перед тим, як здетонувати.
“Небезпеки для журналістів в Україні швидко еволюціонують. Російські дронові атаки, що стали однією з основних загроз поблизу лінії зіткнення, змушують репортерів триматися осторонь та утворюють зони, які майже не висвітлюються пресою”, – зауважила директорка програм Луїза Аллюен Біше.
Як повідомив голова фонду “Об’єднання” Юрій Антощук, 2023 року звільнені від окупації населені пункти Херсонщини фактично стали своєрідною лабораторією для російських військ, що дає їм можливість розробляти та удосконалювати різноманітні види дронів, а також тактику їх використання проти цивільних осіб.
З міркувань безпеки деякі репортери утримуються від відвідування певних ділянок уздовж лінії фронту, переміщаються без розпізнавальних знаків PRESS зі своєю апаратурою, пристосовують свої знімання з огляду на несприятливі для дронів погодні умови – зливу та вітер – і застосовують детектори дронів.
У довіднику журналістам, зокрема, рекомендують вибирати цивільний одяг нейтральних, не воєнізованих відтінків без блискучих елементів. Одяг має бути міцним і водночас зручним для бігу, із натуральних матеріалів – оскільки синтетика плавиться й може ускладнити можливі термічні ураження. Пересуватися радять під деревами, біля стін споруд, у затінку, уникати відкритих просторів.
Помітне маркування PRESS у зонах активних FPV-атак більше не гарантує захист журналістам, а навпаки, привертає увагу російських операторів, і вони є першочерговою ціллю для ураження, наголошують автори.