Сумна звістка з фронту надійшла на Вінниччину. 22 серпня Іллінецька громада коридором шани із синьо-жовтими стягами, квітами, під вигуки «Герої не вмирають!» зустрічала на рідній землі Андрія Паланичка. Люди, прихиливши коліна, віддавали останню шану захиснику.
Як повідомили у міській раді, майбутній воїн здобув професію електрогазозварника у Барському професійно-технічному училищі. З цією професією була пов’язана значна частина його життя. Працював на різних підприємствах, був людиною, яка звикла чесно заробляти, відповідати за свою справу й розраховувати на власні сили.
Особливе місце в житті Андрія Вікторовича посідала родина. Ще в молоді роки доля подарувала йому щастя стати батьком донечки Іринки. Згодом одружився вдруге. А у 2015 році в їхній родині народилася донечка Маргарита, яка стала великою радістю для батьків.
Він прийняв як рідних трьох дітей дружини — Інну, Володимира та Романа. З роками між ними склалися теплі, довірливі стосунки. Андрій щиро любив кожного, підтримував, допомагав і ставився до всіх із батьківською турботою. Для нього всі п’ятеро дітей були однаково близькими й дорогими. І недарма у відповідь вони називали його найтеплішим і найважливішим словом — тато.
Особливо герой пишався сином Володимиром, який обрав військовий шлях і нині проходить службу у Дніпрі. А ще він був турботливим дідусем для трьох онуків, яких щиро любив і радів кожній зустрічі з ними.
У червні 2024 року чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 147-й окремій механізованій бригаді, у складі артилерійського підрозділу. Виконував бойові завдання, був поранений. За мужність і стійкість нагороджений медаллю «За поранення», мав статус учасника бойових дій та нагороджений нагрудним знаком «Вогонь нескорених».
Він захищав Україну заради найдорожчого — заради своєї родини, заради дітей та онуків, заради їхнього майбутнього і права жити на рідній землі.
Оборонець загинув під час бойового завдання біля Андронівки на Дніпропетровщині.
Поховали Захисника України з усіма військовими почестями під звучання Гімну України та залпи пострілів Почесної варти.
Раніше повідомляли, що в бою за Лиман поліг воїн із Закарпаття 24-річний Мар’ян Стричинець, який мріяв стати військовим.