У Жовківському замку вперше показали оперу-феєрію Євгена Станковича “Коли цвіте папороть” — твір, який десятиліттями тримала під забороною радянська влада і який вперше вийшов на сцену лише 2017 року, вже в незалежній Україні
Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Євгенія Тур.
Постановку привезла до Жовкви Львівська національна опера напередодні 35-річчя незалежності України. Вона поєднує український фольклор, міфологію та історію боротьби за свободу, а історичний простір замку став частиною самої вистави. За словами організаторів, цим показом вони започатковують новий фестиваль, який планують проводити в Жовкві щороку.
Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк розповів, що галерея відновлює низку замків, зокрема й Жовківський, який колись виконував роль королівської резиденції.
“Ми не тільки реставруємо замок… але також зробили перший крок сьогодні до того, щоб оживити замок”, — зазначив він.
Цьогоріч, за його словами, показують одну виставу, а наступними роками планують уже по чотири постановки на рік, перетворивши це на своєрідний оперний фестиваль.
Возняк також пояснив, чому саме цей твір і саме напередодні Дня Незалежності: “Необхідно відзначати її якнайкращою акцією… в тому числі аж такою величезною, як оперна вистава в Жовківському замку”.
Історію заборони розповів генеральний директор і художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун. За його словами, твір створили на замовлення французького продюсера ще в 1970-х, і він мав з’явитися на сценах усієї Європи, однак постановку особисто забороняли тодішні партійні керівники Михайло Суслов і Володимир Щербицький. Вистава в костюмах і декораціях художника Євгена Лисика вже пройшла здачу на сцені Палацу “Україна” в Києві, але глядач її так і не побачив — за словами Вовкуна, твір визнали таким, що “дуже піднімає український та національний дух”, а декорації Лисика тоді знищили.
Коли Вовкун очолив Львівську оперу, першим його завданням стало втілити цей твір повністю. Він звернувся до самого Станковича, який адаптував партитуру, написану для народного оркестру, під симфонічний склад — так з’явилася постановка, що 2017 року отримала світову прем’єру на сцені Львівської опери й відтоді лишається в репертуарі театру. Тепер її вперше показали в Жовкві, з якою у Вовкуна особистий зв’язок: він народився неподалік і закінчив тут середню школу. За його словами, він давно мріяв започаткувати в Україні великий міжнародний оперний фестиваль за європейською традицією — просто неба, на тлі історичних локацій, а не лише в стінах театру, і команда вже отримала грант на реалізацію повноцінного “Жовква Опера Фесту” наступного року — нинішній показ стане своєрідною репетицією атмосфери й акустики двору замку перед масштабнішою подією.
Вовкун також пояснив структуру вистави: перша дія — дохристиянська, “язичницька”, де людина перебуває в гармонії з природою й відображена через обряди на кшталт Івана Купала; друга дія — козацька, яка продовжує тему свободи й державності. За його словами, саме в Жовкві 1709 року Іван Мазепа ухвалив рішення підтримати шведського короля Карла XII проти Росії — тож і друга дія твору, каже Вовкун, передає ту саму незалежність, “яку ми сьогодні вже здобуваємо у боротьбі з російським фашизмом”.
Завідувач відділу музею-заповідника “Жовківський замок” Євген Янушевич розповів, що замок має понад чотирисотлітню історію і колись приймав і військові події, і світські прийоми, і вистави, однак останні приблизно сто років нічого подібного тут не відбувалося. За останні чотири роки в замку вже провели три великі музейні експозиції, і стало зрозуміло, що простір може й повинен жити ширшим життям.
Оперні вистави просто неба — рідкість навіть у світовій практиці, зазначив Янушевич, тож для команди це був експеримент: “я бачу по білетах, що розкупили… глядач цього бажає, хоче побачити щось нове”.
Нагадаємо, гучна новітня прем’єра феєрії Станковича відбулася на сцені Львівської національної опери наприкінці 2017 року — вистава поєднує хорове виконавство, народні традиції обрядовості свята Івана Купала та сучасну хореографію, доповнені відеопроекцією.