Справа “Карфаген”: ВАКС продовжив розгляд скарги на арешт співробітника Офісу генпрокурора Кропиви
Заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива, фігурант операції “Карфаген”, досі обіймає посаду, бо закон не дає підстав звільнити прокурора лише через підозру чи тримання під вартою.
Про це в коментарі “Українській правді” заявила речниця Офісу генерального прокурора Мар’яна Гайовська.
На те, що Кропива продовжує займати посаду, звернув увагу Центр протидії корупції, посилаючись на офіційну відповідь ОГП на інформаційний запит. Після цього “Українська правда” звернулася до Офісу генпрокурора за роз’ясненнями — і отримала відповідь про процедуру звільнення прокурорів.
“Законом встановлено вичерпний перелік підстав та процедуру звільнення прокурорів. Сам факт повідомлення про підозру чи обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до таких підстав не належить”, — пояснила Гайовська.
За її словами, поки немає вироку, застосовується інший механізм — відсторонення, і воно теж не може відбутися одноосібним рішенням керівника ОГП.
“Відсторонення можливе за рішенням слідчого судді в межах кримінального провадження або в межах дисциплінарного провадження після відповідного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів”.
Цей другий шлях ОГП уже задіяв: 8 вересня Генеральна інспекція направила до КДКП дисциплінарну скаргу на Кропиву з вимогою відсторонити його від посади, а 10 вересня КДКП відкрила провадження. В.о. генпрокурора Антон Ковальський додатково звернувся до КДКП з листом про пришвидшення розгляду.
“Питання не в небажанні ухвалити кадрове рішення. Офіс генерального прокурора зобов’язаний діяти виключно в межах та у спосіб, передбачений законом. Порушення цієї процедури означало б прийняття незаконного рішення, яке могло б бути скасоване судом”, — підсумувала речниця.
Показово, що того ж дня, 18 вересня, наказом т.в.о. генпрокурора з ОГП усе ж звільнили іншого фігуранта справи — водія відомства Сергія Куцого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
Операція “Карфаген”: що відомо
4 вересня НАБУ та САП оголосили про викриття злочинної організації в межах спецоперації “Карфаген”. Її створив та очолював “канцлер”, за версією слідства, посадовець Офісу генерального прокурора. Йдеться про схему “кришування” шахрайських кол-центрів, які масово ошукували українців та іноземців. Учасники систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не заважати їхній діяльності, а отримані кошти легалізували через нерухомість, коштовності та рахунки близьких осіб – загалом понад 30 млн грн. Слідство викрило п’ятьох осіб, причетних до злочинної організації.
За даними НАБУ, на чолі групи стояв “канцлер”, разом з яким діяли “муза” — близька йому особа, “камрад” – водій, “флеш” – помічник, а також інші учасники. Детектив НАБУ реконструював майнову схему: рухоме й нерухоме майно “канцлер” оформлював на близьких осіб, а активно накопичувати статки почав ще з 2021 року, коли працював у департаменті кіберполіції Нацполіції. У 2023-2024 роках він був заступником голови Одеської облдержадміністрації, а з серпня 2025-го – заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора.
НАБУ і САП оприлюднили записи розмов, зроблені в межах операції – на них “канцлер” обговорює контроль над кол-центрами та координацію з їхніми представниками. Вищий антикорупційний суд уже обрав “канцлеру” запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн.