Сьогодні близькі, друзі та колеги провели в останню путь заступницю начальника Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони, полковницю Валентину Савіцьку, яка загинула внаслідок удару Російської Федерації по Київщині 24 липня.
У зворушливому зверненні її чоловік, керівник Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI Ігор Соловей підкреслив, що прагнув, аби всі знали, якою була його Валя.
«Я бажаю, щоб ви усі знали, якою була моя Валя. Знали та запам’ятали саме такою. Неймовірно світлою, доброю, чуйною та гарною дівчиною. І водночас — справжнім полковником: постійно сварила мене своїм тоненьким пальчиком і вимагала шанувати тебе і як професіонала. І ти справді була найкращою тут… Любив, кохаю і буду тебе завжди любити! Ти — найкраще, що сталося в моєму житті… І тепер не уявляю, як без тебе жити далі… Наглядай за нами з небес, будь ласка, так само турботливо, як ти вмієш», — написав він.
Смерть Валентини Савіцької стала шоком не лише для тих, хто добре її знав, а й для тих, хто хоча б раз співпрацював з нею у рамках проєкту чи спілкувався на заходах.
Церемонія прощання з Валентиною відбулася 26 липня у столиці України. У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі зібралося кілька сотень людей — родичі, близькі, колеги, волонтери. Ті, хто знав Валю багато років, і ті, хто перетинався з нею у численних справах, які вона за своє коротке життя встигла розпочати.
Поки під куполом собору лунали зворушливі слова панахиди, на великому екрані демонстрували світлини, на яких молода жінка усміхалася і виглядала сповненою світла, радості та життя.
Такою її згадували всі присутні.
«Я хочу висловити подяку батькам за те, що виховали небайдужу, ініціативну та справжню особистість, якою її знали усі співробітники», — зазначив начальник Управління державної охорони України Олексій Морозов.
«Через власну скромність Валя не афішувала окремі моменти своєї діяльності після служби — це підтримка дітей, батьки яких загинули на війні, дітей з інвалідністю, паліативних хворих дітей, це евакуація дітей з прифронтових зон. Про все це вона не розповідала, але ці вчинки робили її для мене надзвичайно значущою людиною», — наголосив представник Світового конгресу українців.
Після церемонії прощання у столиці траурний кортеж вирушив до Житомира — на батьківщину Валентини. Місцевий Будинок офіцерів ледь містив усіх, хто бажав віддати останню шану землячці. Жителі Житомира, які знали Валентину з дитинства, були свідками її дорослішання, також були одностайні: з її загибеллю світ став похмурішим.
«Ця людина робила стільки всього доброго для всіх, хто був поруч. Це якась магія. Я не знаю, що в неї не виходило. Пам’ятаю її з дитинства — вона писала вірші, була зіркою у школі. У неї все виходило. Вона — втіха для своїх батьків і велика гордість, і я не уявляю, як її батько далі житиме», — розповіла Укрінформу Людмила Чубинська, троюрідна сестра Валі.
«Вона була дуже гостинною. Вона любила життя, любила людей. Я спостерігала за нею, і в мене складалося таке враження, що вона, знаєте, як кажуть, поспішала жити. Я й їй казала: “Ти постійно кудись поспішаєш, ти в постійному русі”. На що Валя відповідала, що так звикла. Одного разу вона так і сказала: “Я дуже люблю це життя, і ми маємо бути вдячні Богові за кожен прожитий день”», — згадує свої розмови з Валентиною її подруга Катерина.
Жінки познайомилися ще за часів, коли Валентина відкрила у Житомирі «Студію краси та свята «Бджілка». Відтоді приятелювали, а батьки Валі, відомі садівники, допомагали її друзям порадами щодо садівництва.
Валентину Савіцьку поховали на Корбутівському міському цвинтарі Житомира.
Укрінформ також зібрав спогади колег-журналістів, комунікаційників, посадовців, депутатів. Усі відзначають її професіоналізм, інтелігентність, розум, патріотизм та внутрішнє світло, яке вона випромінювала.
Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий зазначив:
«Валюша була надзвичайно світлою та доброю. В Укрінформі її тепло відчував кожен. Ми поділяємо цей біль і сумуємо разом із родиною Валі. Глибока шана і низький уклін батькам за виховання сильної, щирої та відданої Україні доньки. Вічна пам’ять неймовірній людині».
«Валя була хорошою подругою для нас усіх в Укрінформі. Вона дуже переймалася своєю роботою, щиро переживала — їй ніколи не було байдуже, — написала заступниця генерального директора Укрінформу Ганна Василенко. — Але, напевно, визначальною рисою Валі була любов. Весь кабінет миттєво наповнювався світлом любові, щойно вона заходила до нас. І ще вона мала дуже міцну віру в людей. Цієї віри було достатньо, щоб ти й сам починав вірити в себе. Сьогодні ми молитимемося, щоб там, де ти зараз, було багато світла. Щоб ти більше не відчувала страху й болю. Нехай Господь тримає тебе близько біля Себе, а ти оберігай нас із небес».
«Мені довелося працювати з Валею над одним проєктом. Професійна, тактовна, розумна, усміхнена та елегантна. Завжди її такою пам’ятатиму», — поділилася журналістка Укрінформу Тетяна Пасова.
«Вона працювала на благо України. Любила її всім серцем. Ми дружили дуже близько. Вона — подарунок життя. Була неймовірно світлою людиною. Такою, яка може огорнути всіх своєю усмішкою, теплом, ніжністю, крилами. Ну як так?! Люблю тебе дуже. Досі думаю, що це якась помилка… Згадайте всі, хто знав Валю, добрим словом. Вона цього гідна!» — написала засновниця Gov Club, колишня радниця прем’єр-міністра Світлана Котляревська.
Народна депутатка України Ірина Геращенко сказала:
«Дуже молода. Розумна і справжня. Велике горе і втрата для вашої родини і друзів, усіх, хто знав пані Валентину».
«Я просто в це не можу повірити. Сьогодні від ракетного удару рашистів загинула Валентина Савіцька. Світла людина та потужна професійна комунікаційниця УДО. Вічна пам’ять. Великі співчуття чоловікові, Solovey Igor, дітям, близьким, колегам… Ми не були близькими подругами, але в роки війни і познайомилися, і часто зустрічалися на якихось заходах, щось обговорювали, часто на професійні теми… От випадок, коли радієш, зустрівши людину, як майже свою, рідну. Царство небесне Валентині. Смерть ворогам!» — написала шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
«Перечитую наші повідомлення, згадую короткі зустрічі, теплі обійми… яких більше не буде… в голові рефреном “набутися разом”, яке так часто кажу своїм найдорожчим… Валя… не можу повірити! Не хочу вірити! Ти завжди вміла підтримати, вселити надію. Ти сама була профі і цінувала талановитих людей довкола. Ти ставила людей і державу на перше місце, віддавалася службі на всі 100. Solovey Igor слушно написав — ми всі осиротіли… Не можу навіть думати про біль, який відчувають Ігор, діти, близькі… співчуваю…», — написала комунікаційниця, радниця екс-головнокомандувача Валерія Залужного зі стратегічних комунікацій Людмила Долгановська.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив:
«Валентина Савіцька була професійною та світлою людиною. Це велика втрата. Щирі співчуття рідним та близьким».
У Головному управлінні розвідки підкреслили, що комунікаційники українського війська перебувають під прицілом російських терористів, оскільки самовіддано захищають свободу та правду. Там пообіцяли, що «за кожен воєнний злочин, скоєний проти українського народу, буде належна відплата».
Вічна та світла пам’ять!
Фото: Юлія Овсяннікова, Данило Антонюк, facebook.com/solovey.igor