Воропаєв: Розробляти ліцеї для тіней – безперспективний підхід
Фото: depositphotos.com
Найактуальніше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
За його твердженням, АМУ залучена до організації спротиву реформуванню Нової української школи (НУШ).
“У мережі циркулюють документи Сумського та Хмельницького регіональних підрозділів асоціації, які роз’яснюють механізм цього протистояння. Регіональні відділення АМУ розповсюджують серед громад готові зразки рішень і в прямому сенсі вимагають від місцевих рад голосувати за звернення до президента, голови ВРУ та прем’єр-міністра з вимогою припинити реформу. Крім того, вони закликають органи місцевого самоврядування підтримати петицію з вимогою призупинити реформу. Більш того, у цих листах АМУ визначає крайні терміни й примушує громади інформувати асоціацію про результати голосування, відправляючи скан-копії ухвалених рішень”, – написав Воропаєв.
Фото: Андрій Воропаєв / “Цензор.НЕТ”
Фото: Андрій Воропаєв / “Цензор.НЕТ”
Він підкреслив, що заклик АМУ щодо відкладення реформи можна розглядати як крок до її відміни, оскільки у 2027 році до ліцеїв повинні вступити учні, які дев’ять років навчалися за принципами НУШ.
“Органи самоврядування не мають права давати політичні вказівки радам. Це явне перевищення делегованих повноважень і незаконне втручання у справи громад. Спроба “законсервувати” мережу – це шлях до освітньої деградації, де 10 учнів будуть навчати 15 викладачів у напівпорожніх приміщеннях”, – зауважив експерт.
На думку Воропаєва, існуюча шкільна система з вивченням 20 дисциплін у 10–11 класах не дає можливості учневі якісно підготуватися до Національного мультипредметного тесту (НМТ) і вступу до університету. З цієї причини батькам школярів доводиться вносити додатковий “внесок на репетиторів”. За підрахунками експерта, він досягає 32–50 тис. грн на рік за репетитора з одного предмету.
Політолог констатував, що створення академічних ліцеїв у кожній громаді є нереалістичним.
“У сьомих класах на сьогоднішній день навчається близько 420 тис. дітей, у той час як до перших класів цього року прийшло лише близько 252 тис. У багатьох громадах сьогодні народжується по 10–15 дітей на рік. У найближчі роки шкільна мережа зменшиться приблизно на 40%. Ми близькі до ситуації, коли в окремих громадах чисельність вчителів перевищить чисельність учнів”, – йдеться в повідомленні.
На думку автора, намагання зберегти школи в кожному селі призведуть до того, що діти будуть позбавлені соціальної адаптації, а педагоги викладатимуть по декілька непрофільних дисциплін одночасно.
“У ситуації глибокої демографічної кризи спроби політичних еліт і лобістських організацій уникнути змін є катастрофічним сценарієм. Це стратегія зникнення. Україні натомість необхідна стратегія виживання. Саме тому реформування старшої профільної школи – питання стратегічного майбутнього держави. Розробляти ліцеї для тіней – безперспективний підхід. Або ми трансформуємо мережу зараз, або вона зруйнується сама собою, витісняючи молодь за кордон”, – підсумував Воропаєв.