На початку серпня соцмережі облетіли фото та відео, сюжет яких забувся за роки повномасштабного вторгнення, а може, і з часів Януковича: поліцейські за руки-ноги відтягують дівчат, які захищають від знищення столітні дерева. Виявилося, міська влада за два місяці до початку опалювального сезону взялася прокладати резервну теплотрасу до мікрорайону Теремки й наштовхнулася на майже гомерівський конфлікт. Що обрати: смачний бюджет, план стійкості, тепло для киян, зелену зону чи рейтинги? Триматися стратегії чи піддатися мінливим спокусам? Про те, як закручувалася ця драма, Texty.org.ua розбираються в матеріалі.
За останні тижні навіть мешканці Троєщини дізналися про проблеми на Теремках. Щоб у разі зупинки ТЕЦ-5, що на Видубичах, не замерзали 183 будинки, 3 заклади охорони здоров’я та 18 закладів освіти на Теремках, треба їх підключити до альтернативного джерела теплопостачання — котельні на краю міста. А для цього прокласти трубу-перемичку через місцевий сквер. А може, парк? Чи лісосмугу? Чи це дорога? І тут версії губляться в бюрократичному тумані.
Парк-сквер-посадка
Від метро Теремки до вулиці Теремківської п’ять хвилин навіть мого черепашачого ходу. По обіді автомобільний рух не надто інтенсивний. Лиш узбіччя геть заставлене машинами. Місцеві кажуть, що затори тут вранці й увечері, коли всі їдуть на роботу і з роботи. Саме по цій вулиці розглядали варіант прокладення теплотраси. Але потім відмовилися нібито через те, що там уже й так багато труб.
Ще кілька хвилин — і ось той багатостраждальний сквер-парк (усі пишуть по-різному), який вирубують для прокладання теплотраси.
— Це вони тут будинок хочуть поставити, — будує гіпотези чоловік років 60 в чорній футболці з написом «The Difference», який проходить доріжкою вздовж скверу поблизу житлового комплексу «Республіка».
— Та ні, їм дорога потрібна, — додає інший у картатій сорочці й припускає, що оскільки спиляли таку кількість дерев, то згодом зроблять проїжджу частину. А також ділиться думками, що боротьба може йти не тільки за дерева, а й за гаражі, які стоять у вцілілій частині.
Чоловіки не знайомі між собою і не знають мене. Випадково зустрілися, розглядаючи пустку. Кажуть, що не були в Києві більш як тиждень, а тут все так змінилося.
Парк (чи сквер) має вигляд лісосмуги завдовжки (за картою) 860 метрів, оточеної з обох боків парканами. Щоправда, огорожа не його, а житлових комплексів. З одного боку згадана «Республіка», з другого — ЖК «Сенат» та Академія праці, соціальних відносин і туризму.
Сквер перетинає вулиця Соломії Павличко. Нині вона ділить його на дві частини: ту, де дерева ще є, і ту, де їх уже немає. Тіло відразу відчуває різницю температур по обидва боки дороги. Директорка українського відділення «Greenpeace Україна» Наталія Гозак каже, що такі лісосмуги якраз і є осередком прохолоди. А під час злив, які почастішали внаслідок зміни клімату, ще й вбирають у себе багато води. Це дуже важливо в умовах, коли міська каналізація не справляється з потоками води.
Тепер тут пустир 26 метрів завширшки і понад 400 метрів завдовжки. Зрізали близько 200 дерев із запланованих 662. Серед них дуби, яким від 70 до 120 років. Більша частина пеньків ще в землі, а деякі вже викорчувані й лежать величезним корінням догори.
Уздовж паркана ЖК «Республіка» ще лишилося кілька рядів тонких дерев. На одному з проміжків цегляна стіна. Йду зазирнути, що там. Охоронець ЖК цікавиться, куди прямую. Уточнює, що там гаражі, й журиться: «Бачите, що з нашим парком зробили».
У керуючій компанії «Республіка» на наш дзвінок менеджер відповів, що вони в курсі тільки того, що відбувається всередині ЖК, решта не їхня парафія.
Лишився поки що недоторканим майданчик для тренування собак. Саме навпроти нього розгорталися перші події.
Протистояння
Зранку 24 липня місцева мешканка Тетяна Трошкіна поверталася додому після прогулянки із собакою. Побачила, що між дерев заїхав екскаватор і збирається копати. Тетяна просила показати дозволи на проведення робіт. Але їй відповіли, що це мало не військова таємниця і їй нічого не покажуть. Жінка викликала поліцію.
Протягом тижня ситуація повторювалася. Ініціативні мешканці, на той момент їх було небагато, просили показати документи, їм відмовляли, вони викликали поліцію.
Якось приїхав еколог. З якої саме структури, Тетяна не знає.
«Ми питаємо, чи є в них документи. Еколог отак повертається до копачів і питає: “А у вас є документи?”. Вони йому: “Є!”. Він нам: “От бачите, є”», — згадує Тетяна.
Потім приїхали працівники Київзеленбуду спилювати дерева (у документах вживають формулювання «видаляти дерева»). Люди не пропускали їх. Тоді приїхав представник Головного управління поліції. Сказав, що буде зустріч влади й ініціативних мешканців.
«Нас було ще небагато. Але прийшли якісь бабусі, крикуни-провокатори. Ми намагалися донести свою позицію, що ми не проти теплотраси, але проти знищення парку. Згодом зрозуміли, що вони прийшли не так поговорити з нами, як оцінити, з ким мають справу», — каже Тетяна.
Протестувальники виходили зазвичай о сьомій ранку. Якось комунальники приїхали на пів години раніше, обгородили територію пластиковим парканом і почали масово спилювати дерева, зокрема й найгрубіші дуби. Тетяна каже, що привезли два буси поліцейських — для охорони комунальників від місцевих.
Активістки пролізли крізь шпарини в паркані й обіймали дерева — не давали їх різати.
«Нас просто віддирали від тих дерев. Викручували пальці, розсували руки, виносили під пахви. У нас у всіх синці позалишалися», — згадує жінка.
Коли ці фото і відео поширилися в інтернеті, до активістів почало долучатися дедалі більше людей. Приїхали журналісти і блогери. Розголос допоміг на якийсь час зупинити будівництво.
Державна екологічна інспекція Столичного округу пише, що виїжджала на місце, але поліція їх не пустила. Вони направили запити. Якщо підтвердиться порушення природоохоронного законодавства, інспекція порахує розмір завданих збитків і направить матеріали до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження.
До речі, на відновлення зелених насаджень після прокладання теплотраси заплановано витратити понад 20 млн грн. Такі цифри фігурують в акті обстеження дерев комунальниками. Але йдеться про висадку кущів і клумб, бо, зрозуміло, нові дерева над теплотрасою вже не садитимуть.
Одного дня приїхав заступник голови Київської міської КМДА Петро Пантелеєв. Люди запитували, чому теплотрасу не тягнуть альтернативним шляхом — вулицею Теремківською, як розглядали у 2023 році. Посадовець пояснював, що це неможливо.
«Вивчалася можливість прокладання мережі іншими так званими інженерними коридорами, зокрема вулицею Теремківською. Технічно прокласти ці мережі під Теремківською неможливо, оскільки там уже проходять мережі каналізації, водопроводу та електрокабелі. Крім того, там не можна розмістити ще дві магістралі майже метрового діаметра з дотриманням технологічних вимог, зокрема й щодо ізоляції», — прокоментував Пантелеєв.
Затверджений тільки один проєкт, який пройшов державну експертизу.
«Видалення дерев є вимушеним кроком, — каже заступник голови КМДА. — Це дасть змогу прокласти альтернативну теплотрасу для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 в максимально стислі терміни».
А може, вулиця?
Досліджуємо частину скверу, на якій дерева ще є. Якщо зайти з боку Теремківської, біля будинків милують око доглянуті клумби. На розі обгороджений парканом новий житловий комплекс. Замовник будівництва — компанія «Теремки-Буд», виконавець — компанія «Канбуд», власником якої є Ігор Ніконов, один із найбільших забудовників Києва, зокрема й сусіднього ЖК «Республіка». Він же колишній заступник голови КМДА.
Біля ЖК є дитячий майданчик. У пісочниці дрімає чорний собака з кліпсою у вусі, очевидно, бездомний. Далі сквер стає все більше схожий на дику природу. Глуха кропива обабіч подекуди сягає пояса. Доріжка звичайна, протоптана, не асфальтована.
У бур’янах також причаїлися старі іржаві гаражі, деякі «прикрашені» лайливими словами на адресу поліції. Активісти цікавилися, чи законні тут ці тимчасові споруди й чому їх не чіпають, на відміну від дерев. Директор міського Департаменту територіального контролю Михайло Буділов відзвітував у Фейсбуці про «позачергове обстеження»: зараз гаражів 60, а колись було 100. Вони закріпленні переважно за «людьми з інвалідністю й ветеранами».
«Частина незаконно забудована бетонними стінами. На деяких написано “УБД” (учасник бойових дій. — Ред.). Майже двадцять власників гаражів спробувало зареєструвати майнові права на них. Є імовірність, що робили це сумнівними способами, через чорних нотаріусів (ті, які реєструють майнові права з порушенням закону, наприклад, за підробленими документами. — Ред.). Це ускладнює роботу з цією частиною гаражів. Але ми відпрацьовуємо окремо», — написав він майже по-військовому, ніби по гаражах «відпрацьовує» мінометна батарея.
Просто серед дерев накладено гору старих шин і гілок. Вочевидь, люди барикадувалися, щоб не пустити комунальників із пилками. Валяється кілька біло-червоних секцій паркана.
На кадастровій карті цей сквер позначений як землі загального користування, до переліку яких і входять парки та сквери. А на Google Maps цей відрізок не позначений як зелена зона, хоча часто навіть маленькі скверики маркуються зеленим.
Розгадка статусу цієї території, напевно, міститься в суперечливих рішеннях Київради.
31 січня 2019 року Київрада вирішила «надати земельній ділянці орієнтовною площею 4,2 га на вулиці Теремківській, 2а-6 у Голосіївському районі статус парку відпочинку». А вже в листопаді того самого року цю ділянку називають вулицею Атени Пашко (поетеса, правозахисниця, дружина лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола, померла 2012 року в Києві. — Ред.).
Рішення про створення парку не скасовували. Тепер активісти посилаються на рішення Київради, що це парк, а команда міського голови Віталія Кличка каже, що це вулиця.
Альтернативне бачення
Після протестів міська влада призупинила роботи і запросила активістів зустрітися в Голосіївській районній державній адміністрації. Люди вимагали показати дозвільні документи на будівництво теплотраси. На зустріч привезли папки з документами, у яких описані різні технічні деталі теплотраси і навіть зразки самих труб, щоб продемонструвати їхній вражаючий діаметр. Але дозвільні документи так і не показали, посилаючись на гриф ДСК (для службового користування).
Активісти, своєю чергою, запросили незалежного експерта Максима Мятка, співзасновника і головного спеціаліста архітектурно-інжинірингового бюро AIMM. Він, зокрема, працював над проєктуванням перемички для Дарницької ТЕЦ.
На його думку, можна було зрубати не 600+ дерев, а лише 11. До того ж, наголосив експерт, немає потреби закопувати труби так глибоко, адже високий рівень ґрунтових вод призведе до корозії металу. Через 5–7 років виникне потреба в ремонтах.
Петро Пантелеєв пообіцяв на два тижні зупинити роботи і долучити Максима Мятка до робочої групи для пошуку рішень. Станом на 19 серпня цього не сталося. Ми просили коментар у КМДА, але відповіді поки що не отримали.
Тепло чи дерева?
На одному з будинків дорогою до метро помічаю оголошення про заплановане на 20 травня обговорення будівництва теплотраси, тобто за два місяці до скандальних подій. Мені вдається знайти людину, яка була на тій зустрічі. Це місцева мешканка Олена Семенко. Каже, випадково дізналася про ті збори в Академії праці, їх ініціювала Голосіївська РДА.
На зборах говорили про те, що якщо не побудують цю перетинку, то люди залишаться взимку без опалення.
«Запросили туди людей, які залишилися без опалення минулої зими. Сказали, якщо ми надалі захищатимемо лісосмугу, то ці люди залишаться без тепла. Зіткнули лобами дві категорії киян», — згадує Олена.
Активісти пояснювали, що не проти теплотраси, лише просять шукати альтернативні шляхи. Їм пообіцяли, що врахують зауваження, але натякнули, що все вже вирішено. Пізніше виявилося, що протоколу зборів не вели, все пішло в небуття.
Крім того, Олена каже, що в будинках, які підключені до тієї маленької котельні, взимку холодно. Вона не справляється навіть із нинішнім навантаженням. Є сумніви, що допоможе ще більшій кількості будинків. Мешканці написали запит у КМДА, попросили роз’яснень. Відповіді не отримали.
Ділянка незгоди
Олена розповіла, що насправді боротьба за цей парк триває вже понад 20 років. У 2004-му тут хотіли звести багатоквартирні будинки. Місцева громада виступила проти, і рішення міськради про передачу ділянки забудовникові скасували.
Згодом через цю територію намагалися прокласти заїзд до автовокзалу — знову вдалося її відстояти.
Плани на трубу-перемичку з’явилися ще до повномасштабної війни. У 2020 році оголошували тендер на розробку проєктної документації, переможцем якого стала компанія «УКРЕНЕРГОПРОМ-2». Але договір розірвали через невиконання робіт.
У 2023 році оголосили новий тендер. Переможцем визначено Інжинірингову компанію «Укренерго». Саме вона й проєктує шлях тепломережі через парк.
У травні 2025 року Київзеленбуд надіслав до Департамент захисту довкілля КМДА акт обстеження дерев, які треба зрізати. Департамент відмовився підписувати документ, аргументуючи тим, що в парку не можна будувати через негативний вплив на довкілля. Рекомендував шукати інший маршрут.
Під покровом війни
У березні 2026 року вийшла постанова Кабміну про «необов’язковість оцінки впливу на довкілля при будівництві об’єктів критичної інфраструктури». На екологів уже можна не зважати. Акт обстеження дерев швидко підписали. Тепловики взялися за роботу.
Наталія Гозак із «Greenpeace Україна» каже, що виведення з-під оцінки впливу на довкілля (ОВД) проєктів стійкості — це погане рішення.
«Це. звісно, пришвидшує процес будівництва, але якщо дивитися на перспективу, то це дуже поганий прецедент, який дозволяє проводити і значно шкідливіші проєкти», — пояснює.
У серпні 2026 року стає відомо, що Київтеплоенерго без тендеру підписує договір із компанією «Атмосфера менеджмент» (попередня назва «Шакіра»), що є виконавцем робіт. За даними аналітичної системи YouControl, у цій фірмі працює три людини, а її статутний капітал становить 30 тис. грн.
У системі Prozorro є два записи про закупівлю послуг у компанії. Очікувана вартість робіт в одному випадку становить понад 169 млн грн, у другому 537 млн грн.
Лавочки стійкості
Конфлікти між владою та громадськості майже завжди супроводжуються різними маніпуляціями і, звісно, насмішками. Теремки не виняток.
Соцмережами ширилася інформація, що траншею риють екскаватором, «віджатим» у ЗСУ. Як доказ демонстрували наліпку на кабіні з прапором України, Великої Британії та написом «ЗСУ». Натомість з’ясувалося, що британський екскаватор придбано в приватної компанії, яка частину свого прибутку спрямовує українському війську.
Громадськість також переймалася, куди поділися зрізані дуби. Писали, що стовбури крадуть, розвозять по приватних пилорамах і дачах. Пізніше виявилося, що Зеленбуд збирає дерева й планує виготовити з них смітники і лавки. Представниця фірми з виготовлення вуличних меблів Оксана Страз пояснює, що паркові дерева для меблів малопридатні — вони поступаються лісовим за щільністю, високою «сучкуватістю», довговічністю.
Кияни відреагували мемом, де біля фото Віталія Кличка напис: «Столітні дуби втомилися і захотіли на лавочку». Радник заступника мера Олексій Тихонов парирував образливу картинку: «Взимку глянемо на ваші шедеври».
18 серпня активісти написали, що влада не дотримала двотижневого мораторію і продовжує будувати тепломагістраль. Із кабінетів заперечили: «Присутність працівників або техніки на території не означає відновлення робіт».
У цій історії, як здається, програли всі. Громадськість, навіть за оптимістичного сценарію, вже не воскресить дуби — зелена зона постраждала майже безповоротно. Мешканці Теремків, швидше за все, не отримають до зими резервного тепла. Влада всіх рівнів розтринькала дефіцитний ресурс — довіру громадян, підрядники не отримали, принаймні поки що, коштів. І навіть наші головні вороги, мабуть, у смутку — вони досі не розуміють, де наші центри прийняття рішень і резерви запланованої стійкості.