Венс роз’яснив невдачу перемовин у Пакистані
Фото: ЕРА
Найактуальніше прямо зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Відповідаючи на питання, чому початковий етап переговорів у Пакистані не призвів до досягнення домовленостей, він зазначив, що сторони не прийшли до згоди щодо ключового питання – припинення ядерної програми та вивезення збагаченого урану з іранської території. За словами Венса, спікер парламенту Мохаммад Бакер Калібаф і очільник МЗС Аббас Аракчі, які представляли Іран, “фактично не в змозі” зафіксувати домовленості.
“Ми дійшли висновку: чинна команда [Ірану] у цей відрізок часу до угоди не дійде. Нехай повертаються до Тегерана, ми повертаємося до Вашингтона… Ми чітко визначили, де готові піти на поступки, і чітко вказали, що ядерний матеріал має покинути Іран – це беззастережна вимога. Цікаво наступне: в процесі переговорів ми дещо зрозуміли про те, як іранці проводять переговори, власне тому ми й покинули Пакистан. Ми зрозуміли, що команда, яка там була, фізично не могла підписати угоду”, – відзначив він.
Віцепрезидент США повідомив, що однією з умов Вашингтона для угоди лишається відкриття Іраном вільного судноплавства Ормузькою протокою. Якщо цього не трапиться, характер переговорів “радикально зміниться”, запевнив політик.
Америка вже здобула перемогу у воєнній операції, яку розпочала проти Ірану разом з Ізраїлем, вважає він. Підвищення цін на пальне, зокрема у США, він не розглядає як тимчасову проблему.
“Ми усвідомлюємо, що американці потерпають, саме тому ми ведемо переговори так наполегливо, намагаючись знизити ціни на енергоносії. Ми продовжуємо працювати. Я думаю, ми досягли своїх цілей і можемо почати згортати цю справу. Я б дуже хотів завершити її великою успішною угодою, але в будь-якому разі це [воєнна операція] не триватиме безкінечно. І тому, вважаю, ціни на енергоносії, хоч і болючі, довго не втримаються”, – підсумував Венс.
Контекст
На тлі війни США й Ізраїлю з Іраном з 1 березня фактично зупинилося судноплавство Ормузькою протокою – один із найважливіших шляхів світової торгівлі нафтою, яким щодня проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Вартість нафти різко почала рости.
Опівночі 22 березня Трамп погрожував ударами по іранських енергетичних об’єктах, якщо Ормузьку протоку повністю не відкриють протягом 48 годин. Після цього представник країни в морській агенції ООН Алі Мусаві заявив, що судна, які не мають відношення до “ворогів Ірану”, можуть проходити протокою за умови координації заходів безпеки з Тегераном.
Після погроз Трампа про “загибель цілої цивілізації” 7 квітня сторони погодилися на двотижневе перемир’я: протягом цього періоду Сполучені Штати не завдаватимуть ударів по Ірану, а Тегеран відкриє Ормузьку протоку.
11 квітня делегації США й Ірану провели переговори у столиці Пакистану Ісламабаді, однак їм не вдалося досягти угоди. Після цього Трамп 12 квітня оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США.