«Більшовизм епохи постмодерну»: аналітик переконаний, що мітинги не повинні диктувати кадрове призначення в армії

Заклики до кадрових перестановок у сфері національної безпеки, що лунають під час вуличних виступів, є неприйнятними, якщо їх висувають особи, позбавлені належного розуміння військового управління та ходу війни.

Таку думку висловив у коментарі Укрінформу політолог, майор запасу Михайло Басараб.

За словами Басараба, його здивувала категоричність вимог, озвучених під час так званого «картонного майдану», зокрема стосовно відставки вищого командування Збройних Сил.

«Я та переважна більшість тих, хто має досвід військової служби та безпосередньо залучений до воєнних процесів, не наважуються давати однозначну оцінку діяльності певних посадовців чи командирів, оскільки не володіють повною інформацією. Натомість ми спостерігали дуже впевнені вимоги з боку людей, які точно не мають відповідних знань, досвіду та компетенцій», – зазначив він.

На думку політолога, така самовпевненість викликає тривогу серед військових.

«Прошу вибачення за таке порівняння, але це виглядає як своєрідний постмодерний більшовизм», – заявив він.

Басараб наголосив, що питання кадрових рішень у військовому керівництві не повинні ставати предметом ультимативних вимог під час протестних акцій.

«Я вважаю неприйнятним, коли про відставку головнокомандувача говорять на вуличних протестах, де переважна більшість учасників не мають стосунку до війська, а можливо, і до системної волонтерської діяльності. Сьогодні це стосувалося Сирського, завтра хтось захоче організувати те саме проти Драпатого чи будь-якого іншого бойового генерала. Йдеться не про конкретні прізвища, а про саму ситуацію», – підкреслив він.

Експерт також закликав враховувати принципову відмінність між нинішньою ситуацією та подіями Революції Гідності.

За його словами, у 2013–2014 роках українське суспільство протистояло владі, яка діяла в інтересах Кремля, тоді як нині держава веде боротьбу за власне існування, а головним завданням залишається перемога над російським агресором.

«Тоді державою керував президент Янукович, влада була в руках людей, які працювали на Кремль. Це була принципово інша ситуація для масштабного суспільного спротиву. Зараз обставини інші», – зазначив він.

Політолог звернув увагу на те, що багато учасників Революції Гідності сьогодні боронять Україну на фронті або займаються волонтерством.

«Значна частина учасників Майдану зараз воює, нищить ворога або займається волонтерством і, переконаний, не дозволила б собі виходити на такі акції з грубими заявами на адресу головнокомандувача ЗСУ», – сказав Басараб.

Водночас він наголосив, що не виступає проти суспільної дискусії щодо державної політики чи військового управління.

«Дискусія завжди необхідна. Вона потрібна навіть під час планування бойових операцій до моменту прийняття рішення. Але способи донесення громадянської позиції мають залишатися в певних межах, особливо в умовах повномасштабної війни», – вважає експерт.

На його переконання, українське суспільство має пам’ятати про спільну відповідальність за оборону держави.

«Сьогодні всі працюють на одну мету – захист України та поразку ворога. Не варто легковажно намагатися впливати на ті сфери, де бракує знань і досвіду, адже така некомпетентна самовпевненість під час війни може призводити до втрат», – підсумував Басараб.

Зеленський: Далекобійні удари – не справа однієї людини

Як повідомляв Укрінформ, у Києві та інших містах України протягом кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони. Раніше люди виступали також з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

21 липня Президент Володимир Зеленський офіційно повідомив про призначення генерал-майора Михайла Драпатого на посаду головкома ЗСУ і подякував Олександру Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *