Фото: flickr.com
Рівно 55 років тому радянські війська вторглися на територію Чехословаччини. Російське повномасштабне вторгнення в Україну має чимало паралелей з 1968 роком, адже головні риси вторгнень РФ впродовж її історії не змінилися.
Джерело: online.ua
Вторгнення СРСР в Чехословаччину 55 років тому
Сьогодні вже 544-й день, як триває так звана “спеціальна воєнна операція”, яку російське керівництво розраховувало на тиждень-два.
Україна стає міцнішою, Сили оборони України зруйнували очікування ворога про “Київ за три дні” та розвіяли на очах у всього світу міф про “другу армію світу”.
У цей день, рівно 55 років тому, в ніч на 21 серпня 1968 року радянські війська (за підтримки підрозділів інших країн Варшавського блоку) у складі 200 тисяч військовослужбовців та 5 тисяч одиниць танкової техніки вторглись на територію Чехословаччини.
Історики зазначають, що це була найбільша військова операція в Європі за часів Другої світової війни (при нападі на Радянський Союз Гітлер використав угрупування з чисельністю до 1,5 тисячі танків).
Чехословацька армія, попереджена радянським міністром оборони маршалом Гречком про рішучість намірів інтервентів, не чинила опору.
“Празька весна” 1968 року була періодом в історії Чехословаччини, коли виникла спроба впровадити політичні та економічні реформи з метою покращити становище країни.
Однак Радянський Союз та інші країни Організації Варшавського договору втрутилися військами для придушення цього процесу та змусити чехословаків підкоритися радянському впливові.
Це призвело до пригнічення національних та демократичних амбіцій, а також до загострення відносин між радянським блоком та Заходом.
Звертаючи увагу на сучасні події в Україні (вторгнення російської федерації в Україну у 2014 році та подальші анексія Криму та воєнний конфлікт на сході України, безпідставна широкомасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року) дії Росії створили схожий контекст.
Російська агресія була засуджена більшістю міжнародної спільноти, але вона також призвела до великих людських та матеріальних втрат.
Крім того, конфлікт досі не вирішений, що призвело до створення незвичайної ситуації на світовій арені.
Що схожого та відмінного між вторгненням в Україну та Чехословаччину
У порівнянні цих двох ситуацій можна виявити деякі схожі та відмінні аспекти. Обидва конфлікти виникли через прагнення впливових держав до збереження своєї сфери впливу.
Однак вторгнення Росії в Україну мала міжнародну реакцію та призвела до нарощування санкцій та ізоляції Росії на міжнародній арені.
Загальна реакція міжнародної спільноти на події, зокрема вторгнення Росії в Україну, може бути порівняна з попередніми історичними подіями, включаючи Празьку весну 1968 року.
У обох випадках міжнародна реакція відображає засуд та занепокоєння щодо порушення міжнародного правопорядку та суверенітету держави. Однак існують і відмінності в реакціях та наслідках.
Почнемо з Празької весни 1968 року. Тодішня міжнародна спільнота була свідком втручання Радянського Союзу та інших країн Варшавського договору у внутрішні справи Чехословаччини.
Відразу після втручання велика частина міжнародних гравців, зокрема Західні країни, засудили дії Радянського Союзу та підтримали чеські та словацькі прагнення до демократії та самовизначення. Заходи були прийняті для накладання санкцій та виразу засудження.
На сучасному етапі, у випадку вторгнення Росії в Україну, міжнародна реакція також була відразу виражена в суворому засудженні та викликанні нових санкцій. Велика кількість країн та міжнародних організацій, таких як ООН та НАТО, засудили дії Росії та вимагають припинення агресії. Ця реакція відображає важливість виконання міжнародних норм та зобов’язань, які сприяють збереженню миру та стабільності.
Загалом, як у випадку “Празької весни”, так і під час вторгнення Росії в Україну, міжнародна реакція була важливим елементом у встановленні правопорядку та нагадуванні про необхідність дотримання міжнародних норм.
Слід зазначити, що у обох випадках головною жертвою було населення країни, яке постраждало від військових дій, гуманітарної кризи та втрати суверенітету.
Роль ЗМІ у війнах
У випадку Празької весни, технології масової комунікації були обмежені порівняно з сучасними засобами. Така ситуація обмежувала можливості впливу глобальної громадськості на рішення політичних лідерів.
Важливо відзначити, що у випадку вторгнення Росії в Україну, інформаційний аспект виявився надзвичайно важливим.
Використання соціальних мереж та засобів масової інформації допомагає розповсюджувати інформацію про події та дії Росії. Це важливий фактор у формуванні глобальної думки та збільшенні тиску на винуватців конфлікту.
Сучасні засоби масової інформації та соціальні мережі впливають на погляди громадян та створюють особливий контекст для інтерпретації подій.
Сьогодні росія активно використовує методичку Геббельса з питань ведення пропаганди та просуває через сателітів свої, вигідні у власних інтересах, наративи, які полягають у розколі країн Заходу, зриву єдності Європейського Союзу та Північно-Атлантичного Альянсу.
Неможливо допустити перемогу проросійських сил на парламентських виборах в Словаччині, які відбудуться 30 вересня 2023 року. Перемога проросійських партій означатиме реанімацію “Празької осені”, 55 років після придушення молодої демократії в Чехословаччині.
Україна б’ється за всю Європу
У 1968 році не було незалежної України, яка зупинила б просування в Чехословаччину радянських танків, як це зараз робить незалежна та демократична Україна.
В сучасних реаліях Україна б’ється і за себе, і за всю Європу. Перемога України – це перемога демократичного світу, що керується міжнародним правом, а не забаганками диктаторів. Внесок Словаччини у цю цивілізаційну боротьбу безцінний.
Висновок полягає в тому, що історія показує, як подібні конфлікти можуть мати схожі аспекти, але також як вони можуть розгортатися за змінених обставин.
Розуміння минулих подій допомагає нам аналізувати та реагувати на сучасні виклики, забезпечуючи мир, стабільність та права людини.
