В Україні розкрили декілька гучних інцидентів у медичній галузі, що похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – інцидент “ДоктораПі”, зловживання з трансплантацією та звинувачення лікарів медзакладу “Odrex” у неналежному виконанні службових обов’язків.
Вітчизняна медицина тривалий час була відокремленою спільнотою, де внутрішні огріхи приховували за латинськими термінами, а корпоративні правила були важливішими за закон. Однак з плином часу стали відомі імена, що перетворили образ медика з рятівника в учасника кримінальних подій. Дані випадки не просто перелік правопорушень, це опис того, як амбіції, користолюбство та почуття вседозволеності руйнують найцінніше – право людини на життя і справедливість. Про найбільш резонансні скандали в медичній сфері, читайте в матеріалі УНН.
Послідовність занепаду репутації лікаря в очах громадськості починається з особистості майже легендарної – Андрія Слюсарчука, знаного як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна з цікавістю спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і показував дивовижні можливості в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні відзнаки. Здавалося, держава знайшла власного обдарованого медика.
Проте за чудовим фасадом була прихована брехня. Розслідування встановило: Слюсарчук не мав повної медичної освіти. Незважаючи на це, він робив складні операції та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської практики та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у рішенні суду були зазначені шахрайство і фальсифікація документів.
Цей випадок викликав потрясіння не тільки через розміри обману, а через масштаби замовчування. Яким чином система дозволила аферисту протягом багатьох років оперувати, виступати на державному рівні та створювати образ “суперлікаря”? Де були способи перевірки дипломів, кваліфікації, дозволу на практику?
Навіть після вироків та оскаржень справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих моментів знову спровокували хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних нюансів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою, ніж професійна ліцензія.
Після Слюсарчука суспільство навчилося задавати питання. Однак довіра вже була порушена.
Михайло Загрійчук: незаконна трансплантологія
Коли здавалося, що межа медичної етики вже досягнута, країну збурив скандал в найбільш вразливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медиків. Згідно з версією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.
Трансплантація це сфера, де пацієнт буквально чекає від дзвінка до дзвінка. Де сім’ї погоджуються на донорство після смерті, вірячи, що система справедлива. Де кожний протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам, деякі лікарні фактично призупинили операції з донорства після смерті. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані паралічу. Хворі, які чекали на серце чи нирку, стали заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної популярності цього кейсу в свідомості українців знову з’явилися історії про “чорних трансплантологів”, і на цей раз вони отримали справжні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була прикладом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала уособленням кризи довіри до приватної медицини. Приводом до широкого скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та забудовника Аднана Ківана. Останні півроку життя (з травня по жовтень 2024) він лікувався від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм закидають ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також звільнено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex і зараз працює в столичній клініці Denis, де нині консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні говориться, що при наданні медичної допомоги хворому лікарі не забезпечили належного реагування на симптоми ускладнень і своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не призначили обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перетворився на сепсис. Крім того, слідство перевіряє дані щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на тлі системного запалення і важкого стану хворого. Зокрема мова йде про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має також особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом сім’ї Ківанів. Є відомості, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом і новий автомобіль Lexus. У той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент збагачення на інвалідності
Завершальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці знайшли у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися фотографії пачок купюр, що лежали на ліжках, і відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
Згідно з версією слідства, йшлося про незаконне збагачення і можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо аморально. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “уникати” армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на засіб заробітку, руйнується не тільки медична етика, у суспільства зникає уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дебатів про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості людей образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе повернення довіри до вітчизняної медицини?
Ці випадки – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – створюють складний і неприємний образ української медицини. У кожному з них є постраждалі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, що чекали на пересадку органів, військові, для яких довідка вирішувала долю.
Коли пацієнт заходить в кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, але і віру в професіоналізм і чесність. Кожний резонансний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на більш складне питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не сумніву? Адже медицина без довіри – це система без імунітету.