12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, котрі потерпіли за свої погляди, зокрема під час репресій 1972 року та нинішньої російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна відзначає День українського політв’язня. Ця практика була впроваджена у 1975 році в Мордовських таборах за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянського режиму. З того часу, кожного року в цей день згадують українців, що постраждали через свої політичні погляди та поривання бути вільними.
Деталі
Саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних вистав, розпочалася друга хвиля нищення української інтелігенції, яка поклала кінець руху шістдесятників. Того року, протягом декількох днів у Києві та Львові, були ув’язнені Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулась у квітні-травні 1972 року. В цілому, у 1972-1974 роках, було здійснено більше тисячі обшуків, арештовано 193 особи, з яких 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.
Під час показу фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали піднятися на знак протестів проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під петицією протесту підписалося 140 присутніх.
За прагнення до свободи кремль жорстоко карав: майже всі отримали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років вислання, й були виселені за межі України, в мордовію та пермську область росії, згодом у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправляли до психіатричних лікарень.
В цілому, боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, виникнення руху шістдесятників злякали найвище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги”, з 1954 до 1964 року, було арештовано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії працівники КДБ заарештували понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція святкування Дня українського політв’язня була запроваджена в 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська Гельсінська група, члени якої теж досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада копіює радянські способи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати воєнні злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року, окупанти незаконно ув’язнили 224 особи в тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.