Вебсайт StopOdrex, започаткований родичами померлих пацієнтів медцентру “Одрекс”, відновив функціонування після блокування. Хостинг-оператор HOSTiQ виразив жаль та запропонував підтримку даній платформі.
Сайт StopOdrex, організований близькими померлих хворих і людьми, що зазнали шкоди від терапії в одеській приватній лікарні “Одрекс”, знову доступний після короткочасного блокування. Про це заявила одна із засновниць платформи, Христина Тоткайло, повідомляє УНН.
Вебсайт StopOdrex знову в мережі та продовжує приймати запити – як публічно, так і приховано. І, як зазначає Христина, кількість цих звернень та нових розповідей від колишніх клієнтів лікарні та сімей померлих в Odrex зростає щоденно.
Ми й надалі збираємо справжні історії та нарікання людей, що постраждали від дій одеської клініки “Одрекс”. Надсилайте нам свої історії – відкрито чи анонімно. Кожен голос важливий. Кожна оповідь має значення. Не дозволимо нам замовкнути!
– написала у Facebook Христина Тоткайло.
Крім того, після її публічного повідомлення про інцидент з блокуванням вебсайту з Христиною особисто сконтактували представники хостинг-постачальника HOSTiQ.
Вони пояснили, що технічне припинення функціонування домену було ініційовано не за рішенням HOSTiQ, а на рівні вищої інфраструктурної ланки – доменного реєстратора. Разом з тим, компанія HOSTiQ виразила співчуття потерпілим та запропонувала платформі StopOdrex підтримку у вигляді послуг хостингу.
Проте, як підкреслила Тоткайло, ключовим залишається інше: блокування сайту з оповідями та наріканнями людей відбулося безпосередньо після звернення компанії DIM MEDICINE LLC – власника прав на торгову марку. Цей факт, за її словами, підтверджений у відповіді хостинг-постачальника.
Тобто першопричина блокування не зникла і не змінилася. Це була спроба припинити роботу платформи, де родичі загиблих і постраждалі пацієнти відверто розповідають про свій досвід лікування. Формально – через процедури. Фактично – через зміст і незручну для лікарні правду
– зазначила вона.
Активісти запевняють: StopOdrex є некомерційною та аполітичною ініціативою, створеною для публічного запису історій хворих, взаємної підтримки та контролю за ходом кримінальних розслідувань у рамках так званої “Справи Odrex”.
Зазначимо
У серпні 2024 року Христина Тоткайло дізналася, що в її батька онкологія. Родина проживає в Києві, тому спочатку вони звернулися до лікарні “Феофанія”. Медична комісія, за словами Христини, вирішила, що інтенсивна хіміотерапія у випадку її батька занадто ризикована і не повинна проводитися до радикальної операції.
На лікарському консиліумі був присутній хірург Ігор Бєлоцерковський. Христина повідомляє, що він власноруч запропонував варіант терапії в одеській лікарні “Одрекс”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Саме там, за його словами, батькові Христини мали зберегти гортань і голос.
Це моя дружина. Вона компетентний лікар. Їдьте. Він телефонує їй і питає, чи може вона прийняти такого клієнта. Вона відповідає: “так, без питань, можу”. Але перед тим, як їхати, потрібно сплатити за консультацію, не консультуючись. Я запитала: як так, я ж можу приїхати й проконсультуватися на місці? Він каже: ні, це треба робити завчасно, платити потрібно за повітря. Саме так мені й сказали
– пригадує Христина.
Вже тоді у жінки з’явилися сумніви, проте, за її словами, коли мова йде про життя дорогої людини – ти хапаєшся за будь-який шанс.
У “Одрексі”, за словами Христини, запевнили “витягнути” батька: призначили пʼятиденний курс хіміотерапії та запланували другий. Чоловікові встановили гастростому (систему для харчування, яка потребувала постійного нагляду ред.). Христина просила перевіряти і змінювати повʼязки, але, як стверджує, лікарі її не слухали: за пʼять днів терапії гастростому належним чином не оглядали. Пристрій вилучили лише за дві години до виписки – коли в зоні гастростоми вже утворився наскрізний отвір, через який витікало все, що потрапляло в шлунок.
Повернувшись до Києва, вони зіткнулися з різким погіршенням стану батька. У нього почали відмовляти нирки, з’явилися рани в роті. На повідомлення про це, запевняє Христина, асистентка лікарки Бєлоцерківської відповіла: “Сьогодні вихідний, телефонуйте в понеділок”.
Жінка розповідає, що намагалась з’ясувати, що давали батькові для печінки, для нирок, на що почула від лікаря: “Навіщо ви ставите такі питання?”.
Христина впевнена, що в ситуації, коли навіть у київських клініках відмовлялися від такої хіміотерапії на даному етапі, призначення агресивного курсу в “Одрексі” було тяжкою лікарською помилкою. Родина сплатила понад 250 тисяч гривень, проте врятувати батька не вдалося. Він помер.