Рак — не кінець: лікарі акцентують у Всесвітній день проти раку на важливості знань про хворобу для всіх

4 лютого відзначається Міжнародний день боротьби проти раку. Медики нагадують про значущість запобіжних заходів, своєчасної діагностики та спростовують міфи щодо онкологічних недуг.

Онкологія - не вирок: у всесвітній день боротьби проти раку лікарі нагадують, що варто знати про недугу кожному

Кожного року, 4 лютого у світі  святкують Всесвітній день боротьби проти раку. Його завдання – збільшити поінформованість про онкологічні хвороби, акцентувати на важливості профілактики та своєчасного виявлення, а ще, щоб підтримати людей, що живуть із цим діагнозом. Більш докладно про онкологічні недуги, способи раннього розпізнавання та про те, як захистити себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков і заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.

Як з’являється рак

Наш організм складається з мільярдів клітин, які утворюють тканини. Кожна клітина має осердя з генами, що розташовані на хромосомах. Гени вказують клітині, коли їй рости, працювати, ділитися та вмирати. В нормі клітини дотримуються цих вказівок, і ми залишаємось здоровими.

Проте, коли трапляються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це називається – мутація. Якщо виникає пошкодження області важливого гену, це викликає мутацію цього гену. Мутовані гени не функціонують правильно, тому що вказівки в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, які мають відпочивати, починають активно ділитися, а їхня чисельність – неконтрольовано зростати. Такі атипові мутовані клітини, зовсім не подібні до нормальних, утворюють ракову пухлину, роз’яснює  центр громадського здоров’я МОЗ України.

Показники захворюваності

За інформацією Національного канцер-реєстру, в Україні щороку виявляють більше ніж 100 000 випадків захворювання на злоякісні новоутворення. 

Найбільш розповсюдженими злоякісними новоутвореннями у жінок є молочна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), в той час як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легеня (13.3%), 

Окрім того, З 1 січня 2025 року в Україні, працює наказ МОЗ про порядок скринінгу та завчасної діагностики раку грудної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а ще моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику. 

Своєчасна діагностика, або що потрібно знати про рак кожному

У суспільстві досі розповсюджена думка, що завчасна діагностика онкології – це перелік обстежень, котрі потрібно проходити “про всякий випадок”. Однак медична логіка діє по-іншому: рак – це не єдина хвороба, а ціла група різних захворювань, кожне з яких має свої чинники ризику та способи виявлення, говорить лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Слово “рак” – це надзвичайно широке поняття. Немає і не може бути єдиного аналізу або одного обстеження, яке б показало, що в людини відсутнє жодне онкологічне захворювання. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них різниться. Власне тому не існує універсального обстеження “на рак

– роз’яснює лікар.

Головною фігурою в питаннях профілактики та своєчасного виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Він оцінює вік, стиль життя, схильність та наявні фактори ризику і визначає, чи потрібні людині скринінгові обстеження.

Не варто самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу та може визначити, які обстеження доцільні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань та конкретних груп ризику

– підкреслює лікар.

Водночас, існують так звані візуальні або доступні для самоспостереження форми раку. Саме уважність до власного тіла може стати першим кроком до своєчасної діагностики.

Існують форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження

– роз’яснює онколог.

Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на запущеній стадії.

Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, бо думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан

– зазначає Андрій Гардашніков.

“Для людей залишається емоційно травмуючим рак, ця хвороба лякає навіть своєю назвою. Незважаючи на те, що не можна говорити, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І не дивлячись на те, що існує безліч інших хвороб, які можуть нести не менші ризики. Більше того, ми можемо говорити, що всі люди – різні. І чимало прикладів є успішного лікування раку.”

Важливою особливістю онкологічних захворювань є й те, що на ранніх стадіях більшість із них не проявляють жодних симптомів. Саме тому люди часто не мають уявлення про хворобу, поки вона не починає прогресувати.

На початкових стадіях рак у більшості випадків ніяк себе не показує. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби в ранніх стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не потрібно чекати симптомів, а потрібно працювати з профілактикою

– констатує Андрій Гардашніков.

Окрім обстежень, важливу роль відіграють чинники ризику, чимало з яких залежать від способу життя, зазначає заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро  Осинський. Серед найрозповсюдженіших: куріння, вживання алкоголю, надмірна вага, малорухливість, інфекції, вплив ультрафіолету, тривалий стрес та незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.

Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не курити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу та шукати позитивні емоції

– роз’яснює професор.

Лікар наголошує, що очікувати планового огляду варто не завжди. Існують симптоми, за появи яких потрібно негайно звернутися до спеціаліста, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Йдеться про загальні зміни стану здоров’я, які можуть свідчити про серйозні проблеми.

Потрібно звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря одразу та не чекати наступного профогляду

– підкреслює Дмитро Осинський.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *