Гучна “Справа Odrex” та численні нарікання на лікування від хворих виявили всеосяжну проблему вразливості українських пацієнтів. У Верховній Раді вже міркують про потребу в законодавчих корективах, які дадуть змогу чітко відрізнити лікарську помилку від злочинної халатності. Обговорюється відповідальність не тільки лікарів, але й керівництва лікувальних закладів, яке має відповідати за управлінські рішення та організацію допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на терапію та звістки про смерті пацієнтів у ході лікування висвітлили серйозну незахищеність українського пацієнта. Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва переконана, що систему варто починати видозмінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна потребує точного розмежування професійної похибки та кримінальної недбалості і чи можливе впровадження відповідальності не тільки для лікарів, а й для адміністрації медзакладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли хворий сплачує чималу вартість за терапію в приватній лікарні, він набуває не тільки затишну палату, але сподівається на покращений рівень безпеки та сучасні способи до лікування. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя урвалося в стінах одеської лікарні Odrex через сепсис, стала поштовхом для справжнього громадського обурення. З’ясувалося, що за блискучим фасадом скандальної одеської лікарні приховуються десятки кримінальних проваджень і трагічних історій людей, які вважають себе або своїх рідних потерпілими через терапію в Odrex. Саме вони і створили рух активістів StopOdrex, який збирає і анонімно публікує оповіді про лікування в лікарні.
Переважно у власних розповідях колишні пацієнти Odrex повідають про ймовірні маніпулювання з лікарськими документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, поширення особистих даних колишніх хворих і навіть співпрацю лікарні з приватними ритуальними службами.
Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва стверджує, що власне недосконалість законодавства є першопричиною того, що справи про медичну недбалість затягуються на роки, не надаючи відповідей ні пацієнтам, ні медикам. З її слів, суть проблеми в тому, що закон нині не дає змогу чітко відокремити фатальну випадковість від усвідомленого порушення протоколів. Це перетворює пошук правосуддя на нескінченний процес, де винних знайти майже неможливо.
Резонансні медичні справи, які роками перебувають в судах, свідчать про системну проблему. Питання не лише в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі немає чіткого розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками очікують справедливого рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що в більшості європейських держав акцент законодавства не на суворості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Мова йде про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні фахово відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Власне такий підхід дозволив би швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також виявила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Незважаючи на 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з лікарнею угоди, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Згідно з офіційними заявами адміністрації скандальної Odrex, тільки за 2023 рік лікарня отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної лікарні Odrex Тігран Арутюнян і міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну лікарню, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Власне ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектора медицини. Таке близьке партнерство на тлі 10 кримінальних справ і масових скарг хворих породжує обґрунтовані підозри у конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки і впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Проте в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, аби не стати черговими “цапами-відбувайлами” у судах у разі фатального кінця.
Медицина не має бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – невідворотною.