Національний банк України (НБУ) завершив другу інспекційну перевірку націоналізованого Сенс Банку (раніше – Альфа Банк). Під час перевірки, що тривала до квітня 2025 року, виявили значний обсяг раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку. Ці документи мають допомогти Україні у міжнародному арбітражі, ініційованому підсанкційними ексвласниками банку.
«Аналіз виявлених даних щодо непрозорої управлінської практики колишнього Альфа Банку, що застосовувалася щонайменше з 2013 року, досі триває. Ці матеріали є важливою складовою для підготовки Міністерством юстиції України до розгляду справи в міжнародному арбітражі», — ідеться у заяві правління Нацбанку.
Регулятор зазначив, що «подальший аналіз документів, виявлених під час перевірок НБУ, має доповнити позицію України в цьому спорі та враховуватиметься надалі в наглядових діях НБУ».
Стосовно поточних звинувачень на адресу Сенс Банку та НБУ, що виникли після публікації матеріалів розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) «Форест Гамп» про внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, НБУ вкотре підтвердив, що «діяв у межах наявної на кожному етапі інформації та відповідно до встановленої процедури з метою забезпечення доведеності та законності кожного свого рішення».
З метою максимального висвітлення ситуації НБУ ініціюватиме перед урядом та Міністерством фінансів розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.
Крім того, НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладних дій для відновлення повноцінної роботи органів управління Сенс Банку.
«Насамперед, це стосується доформування наглядової ради шляхом призначення представників держави та незалежних членів, а також відсторонення або в інший спосіб усунення працівників банку, що фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації», — наголосив регулятор.
Правомочна наглядова рада, за словами НБУ, забезпечує подальше формування належного складу правління банку, здійснює стратегічний контроль за його діяльністю та відповідає за виконання зобов’язань банку щодо його приватизації.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів нещодавно ввів до наглядової ради Сенс Банку представника держави – ексдиректорку департаменту банківського нагляду НБУ Наталію Дегтярьову. З її призначенням кількість членів наглядової ради зросла до шести, що є мінімальною кількістю для її правомочності. Однак, призначення Дегтярьової ще має погодити Нацбанк.
Щодо міжнародного арбітражу, то 29 грудня 2023 року компанія ABH Holdings S.A. (ABHH) подала запит до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів (ICSID) на арбітраж та позовну заяву проти України на суму понад 1 мільярд доларів США. ABHH вимагає повної компенсації за, на її думку, незаконну експропріацію Сенс Банку шляхом примусової націоналізації.
У середині 2023 року Сенс Банк посідав 11-те місце серед 65 банків України за розміром активів, які становили приблизно 3,4% від загальних активів банківської системи країни, або 96,637 млрд грн. Банк був націоналізований наприкінці липня того ж року відповідно до спеціально ухваленого закону як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з «Альфа-Груп», які потрапили під санкції. На середину 2026 року загальні активи банку зросли до 157,7 млрд грн, або на 3,7% від загальних активів банківської системи, що забезпечувало йому 9-те місце на ринку.
Основними акціонерами ABHH є Михайло Фрідман (32,8632%), який потрапив під українські санкції, Петро Авен (12,4018%) та Андрій Косогов (40,9614%). За частками цих акціонерів Нацбанк у квітні 2022 року призначив довіреною особою ексміністра фінансів Болгарії Сімеона Дянкова. Міноритарними акціонерами Сенс Банку до націоналізації, згідно зі структурою капіталу холдингу, були The Mark Foundation for Cancer Research (3,8736%) та італійський Unicredit s.p.a. (9,9%).
У червні 2023 року ABHH заявляв про досягнення домовленості щодо продажу пакета акцій Сенс Банку розміром 75,6% міжнародному інвестору за 1 долар США. Однак, наприкінці вересня, після націоналізації, компанія заявила про ініціювання міжнародного арбітражу.
Після попереднього розслідування НАБУ щодо так званих «плівок Міндіча» у травні 2026 року ABHH заявило, що інформація правоохоронців начебто підтверджує версію ексвласників про те, що банк було націоналізовано для перетворення у «спеціалізований інструмент для підтримки та отримання прибутку від злочинної діяльності».
ABHH відкинуло звинувачення НБУ щодо «подвійного обліку» та інших «фінансових гріхів», які, за словами регулятора, банк скоював за часів колишніх власників.
Згідно з матеріалами арбітражу, слухання мають розпочатися 30 листопада цього року в Стамбулі.