Мінцифри вже розробило комплекс поправок до закону про гральний бізнес та Податкового кодексу
Фото: ukr.radio
“Узаконення грального бізнесу вже принесло відчутний економічний ефект для держави. Разом із тим, її значущість визначається не тільки розміром надходжень, а і тим, наскільки відкрито функціонує ринок, як захищені гравці і наскільки прогнозованими є умови для підприємництва. Саме ці засади ми зміцнюємо на рівні законодавства”, – підкреслила посадовиця в розмові з “Українським радіо”.
З нею згоден Олександр Когут, голова Асоціації українських операторів гральної сфери (АУОГС).
“Сфера вийшла з тіні, сфера стає більш прозорою. У порівнянні з аналогічним періодом збільшення податкових надходжень – плюс 279 млн грн. 17,4 млрд грн – це велика сума. Це приблизно бюджети таких міст, як Харків, Дніпро або Миколаїв. Ми вже велика бюджетоутворююча сфера. Члени асоціації лишаються найбільшими платниками податків у сфері – вони забезпечують близько 82% всіх податкових надходжень індустрії”, – зазначає він.
Найбільшими податками, котрі створює сфера, лишаються податок на прибуток підприємств (11,2 млрд грн за рік), податок на доходи фізичних осіб (4,1 млрд грн) і військовий збір (1,2 млрд грн).
У профільній асоціації впевнені, що сфера могла б забезпечувати ще більше податків, якби не зростання нелегального сегменту. Частка нелегального сегменту, за розрахунками KANTAR, Gradus і Factum, складає від 39% до 53% ринку, у той час, як обсяг легального сектора оцінюють приблизно у 60 млрд грн на рік.
Наступний етап реформи – вдосконалення законодавчої бази. Мінцифри вже розробило комплекс поправок до закону про гральний бізнес та Податкового кодексу.
Ринок переведуть у режим безперервного цифрового контролю. Обов’язковими стануть спостереження за ігровою поведінкою та інструменти самообмеження для гравців. Також зміниться підхід до відповідальності організаторів грального бізнесу: за технічні огріхи – штраф і вимога їх усунути, за серйозні провини – анулювання ліцензії.
Податкові положення хочуть зробити простими та зрозумілими. У Мінцифри пропонують встановити єдину ставку податку – 18% – і усунути подвійне оподаткування, котре роками спричиняло суперечки та судові процеси. Паралельно зміниться і спосіб оподаткування виграшів: податок сплачуватиметься не з повної суми виплати, а тільки з реального прибутку гравця – тобто з різниці між внесеними коштами і виграшем.
За словами Наталі Денікеєвої, ці рішення мають посилити прозорість ринку і забезпечити прогнозовані умови для законного підприємництва, що відкриє додатковий потенціал для збільшення бюджетних надходжень.
“Мінцифри готує законопроєкти, котрі докорінно змінять усе екосередовище сфери. Ми дуже сподіваємося, що всі запропоновані зміни будуть і надалі детально обговорюватися з учасниками ринку. У нас одна спільна мета – вивести ринок із тіні та зробити сферу більш прозорою. Обдумане збалансоване регулювання і прозора, однозначно трактована система оподаткування можуть надати справжній імпульс до зростання ринку і, відповідно, – до збільшення податкових відрахувань”, – говорить Когут.
Україна повинна навчитися конкурувати з іншими державами в індустрії iGaming і досягти того, щоб стати більш привабливою юрисдикцією – і з точки зору регулювання, і з точки зору оподаткування. Український ринок iGaming сьогодні генерує всього €1,4 млрд прибутку на рік і має можливість збільшення до €3–4 млрд. Для порівняння: прибуток індустрії гемблінгу у США у 2025 році склав $209,2 млрд, у ЄС – €130 млрд. Найбільші європейські ринки: Італія – €21 млрд, Великобританія – €19,8 млрд, Німеччина – €14,4 млрд, Франція – €14 млрд.