Середній споживач у воєнний час керується здебільшого раціональними розрахунками. Сподіваємося, політики також
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ КОРЕЦЬКОГО, АБО ОНОВЛЕНІ «СТАРІ» ВІДОМСТВА
Верховна Рада України 264 голосами підтримала призначення нового складу Кабінету Міністрів. Оскільки затверджено понад дві третини членів уряду (за винятком кандидатів від президента – на посади міністра оборони та закордонних справ), Кабмін під керівництвом Прем’єр-міністра Сергія Корецького офіційно вважається сформованим.
Ключовими організаційними змінами в новому уряді, порівняно з попереднім урядом Юлії Свириденко, стали розмежування та реорганізація важливих міністерств, а також суттєва перебудова їхніх функціональних обов’язків.
Найбільш значні трансформації відбулися в економічному блоці. Раніше об’єднане міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, було знову поділено: аграрний сектор виділено в окреме міністерство, а екологічний напрям додано до економіки. Таким чином, відтепер функціонують відновлене Міністерство економіки та довкілля під керівництвом Олександра Кравченка та Міністерство аграрної політики та продовольства, яке очолив досвідчений чиновник у аграрній сфері Тарас Висоцький.
Велике Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (на чолі якого в уряді Свириденко був Олексій Кулеба) також ліквідується як єдина структура. Натомість утворено два самостійні відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яке очолив Віталій Безгін, та Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, яке очолив Микола Калашник.
Експрем’єр Денис Шмигаль у складі уряду Корецького зберігає посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, що підкреслює пріоритетність енергетичного сектору напередодні зими. Складається враження, що структура Кабінету Міністрів стала менш громіздкою, більш раціональною і, сподіваємося, більш стабільною та керованою.
ЗМЕНШЕННЯ СПОНТАННОСТІ, ЗБІЛЬШЕННЯ ПЛАНУВАННЯ
Якщо говорити про життя звичайних українців, то можна констатувати, що ера імпульсивних покупок в Україні під час великої війни поступилася місцем періоду раціонального розрахунку. Перед тим, як дістати гаманець чи скористатися карткою, люди все частіше ретельно зважують, як чергова покупка вплине на сімейний бюджет.
Згідно з дослідженням Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 році», значна частина заробленого, а саме 84% місячного бюджету, українці спрямовують на придбання товарів та послуг першої необхідності. За таких умов рішення щодо великих або так званих «стратегічних» покупок все частіше потребують попереднього планування.
Водночас зріс і рівень споживчої культури. Українці більше не сприймають рекламу на віру, тому для 34% опитаних ключовим фактором при прийнятті рішення про покупку є відгуки інших споживачів. Перед придбанням товару люди все частіше не просто шукають потрібний предмет, а порівнюють його характеристики, ціну та досвід інших покупців.
Ця тенденція особливо помітна у категоріях товарів довготривалого користування – електроніки та побутової техніки, які придбає онлайн п’ята частина українців (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі покупки традиційно пов’язані з більшими витратами, покупці звертають увагу не лише на сам товар, але й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці відображає і банківська статистика. За даними Національного банку України за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року зріс із 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Це означає, що за п’ять місяців кредитний портфель для населення збільшився майже на 45 млрд грн, або майже на 13%.
Таким чином, для українців фінансові інструменти стають не просто способом отримання додаткових коштів, а й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ НЕПЕРЕДБАЧЕНИХ ВИТРАТ ДЛЯ БЮДЖЕТУ
Відгукуючись на запит споживачів, українські банки розвивають зручні цифрові сервіси, покликані задовольнити прагматичні розрахунки клієнтів. Одним із таких інструментів є програма «Легка розстрочка» від Sense Bank, яка дозволяє придбавати товари та послуги частинами, не сплачуючи повну суму одразу.
Програма розроблена для власників кредитних карток банку і діє у широкій мережі магазинів-партнерів. Механізм роботи сервісу максимально спрощений: покупець обирає товар в офлайн-магазині або на онлайн-платформі, повідомляє про намір скористатися розстрочкою чи обирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію одним кліком у застосунку Sense SuperApp.
Основні умови програми “Легка розстрочка” від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Ефективна річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, при покупці товару вартістю 6 000 грн на термін 6 місяців, щомісячний платіж складе рівно 1 000,03 грн. Отже, вартість покупки фактично розподіляється на пів року, що дозволяє уникнути раптового навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з чинними кредитними картками банку, а також з новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméléon.
Однак є важливий нюанс: умови програми застосовуються виключно до покупок за кредитні кошти. Якщо на картці є власні кошти клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його поточна банківська ліцензія № 61 була переоформлена 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України №2849-IX від 31.03.2023