Зараз Україна вимагає перегляду оцінки Єврокомісією збитків України від CBAM, повідомляє GMK Center
Фото: depositphotos.com
Найактуальніше прямо зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Положення може значно ускладнитися в 2029–2030 роках, коли тарифний тягар в рамках CBAM збільшиться до 26%, вказує видання. За таких обставин Україна наражається на ризик цілковито втратити експорт довгомірного прокату і квадратної заготовки до 2030 року, в той час як експорт чавуну може знизитися на 75%, а плоского прокату – на 30%. Підсумком може стати припинення роботи трьох доменних печей на двох великих підприємствах, котрі спеціалізуються на виготовленні довгомірного прокату. Сумарні експортні втрати до 2030 року оцінюють в $1,75 млрд.
“Дослідження наголошує на дискримінаційному характері CBAM для держав з меншим рівнем прибутків, які нездатні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково послаблює інвестиційну можливість українських металургійних підприємств, котрі й без того страждають від нестачі інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.
Передбачають, що загальні платежі українських експортерів металургійної продукції за CBAM у 2026–2030 роках можуть досягти €1,2 млрд. Для зіставлення, це дорівнює обсягу капітальних інвестицій металургійних підприємств орієнтовно за два роки, враховуючи $650 млн, вкладених 2024 року.
Аналітики GMK Center також відзначають, що українська економіка не має достатніх ресурсів, аби компенсувати можливі втрати, котрі можуть становити до $2 млрд експорту щорічно, $0,9 млрд капітальних інвестицій і $1,6 млрд податкових надходжень, оскільки наразі в країні відсутні бізнес-моделі аналогічного масштабу в інших сферах.
Збитки ВВП можуть перевищити прогнозовані 2,1% до 2030 року в залежності від того, якою буде структура економіки після завершення війни. Зараз важливу роль у підтримці економіки відіграють оборонні видатки, профінансовані міжнародними партнерами, частка котрих перевищує 43% ВВП. У випадку їхнього зменшення економіка може зіткнутися зі спадом, що зробить приблизно $6 млрд втрат, пов’язаних із CBAM (разом з ефектами для ланцюгів постачання), додатковим критичним фактором тиску.
У GMK Center акцентують на необхідності перегляду Єврокомісією оцінки впливу CBAM на Україну, а також відновлення переговорів щодо можливого відтермінування відповідних зобов’язань і започаткування нових механізмів фінансування декарбонізаційних проєктів за участю ЄС.
“Зараз Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією збитків України від CBAM та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань для України, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участю ЄС. Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної значущості для європейських ланцюгів постачання”, – підсумували в GMK Center.
Контекст
У лютому, за інформацією “РБК-Україна”, голова галузевої ради Федерації металургів Олена Колеснікова заявила, що через механізм CBAM Європейський Союз прагне стимулювати декарбонізацію промисловості та енергетики, але по суті ускладнює експорт до ЄС, створюючи додаткові адміністративні та фінансові перепони. Попри війну, Україні не надали спеціальних умов, що є несправедливим, отже уряд має продовжувати перемовини з ЄС про відкладення введення CBAM.