Вибори до Конгресу США змінили баланс сил, завдавши потужного удару Дональду Трампу та його Республіканській партії. Це має наслідки як усередині країни, так і потенційно за кордоном, зокрема щодо політики США стосовно України — питання, яке майже не згадувалося під час кампаній.
Однак, навіть якщо Україна не відігравала значної ролі у виборах, питання про те, що робити з війною, в американській політиці нікуди не зникло. Насправді, за тижні та місяці до оголошення результатів Трамп активно відмовлявся від підтримки України з боку США. Це відбувалося попри значний опір, навіть з боку деяких республіканців.
Критично важлива розвідка для Києва щодо російських ударів була припинена, а потім відновлена, тоді як критична військова допомога була скорочена. Трамп також вирішив призупинити кілька санкцій проти Росії.
Це рішення було розкритиковане Президентом України Володимиром Зеленським як таке, що допомагає лише Росії, але Трамп виправдовував його “національними інтересами Сполучених Штатів”, а також як рішення, що могло допомогти його партії здобути перемогу на виборах, знизивши ціни на газ.
Зрештою, жодне з цих дій не допомогло Трампу та республіканцям. Однак мало хто з коментаторів вважає, що результати проміжних виборів, хоч і катастрофічні для Трампа, суттєво вплинуть на його зовнішньополітичні погляди, зокрема на політику щодо України.
«Зовнішня політика адміністрації Трампа схожа на автомобіль, що їде по шосе, — нещодавно сказав Джеймс Грін, науковий співробітник Центру європейських реформ і колишній помічник конгресмена у Вашингтоні. — Конгрес може сповільнити цей автомобіль, можливо, змусити його увімкнути сигнал повороту, але Конгресу буде дуже важко змінити загальний маршрут протягом наступних двох років».
Частково це пов’язано з тим, як визначається зовнішня політика в США. Конгрес має певний вплив. Він може проводити слухання, викликати посадових осіб виконавчої влади, а також контролювати фінансування. Однак, як головнокомандувач і глава держави, що спирається на величезний апарат зовнішньополітичної бюрократії, президент зберігає значні повноваження у сфері зовнішньої політики.
Демократи також навряд чи зосередяться на Україні після проміжних виборів. У них будуть інші, більш важливі справи, найважливішою з яких буде пошук кандидата та програми, які допоможуть їм здобути Білий дім у 2028 році.
Однак Україна — це справа, яку багато демократів і чимало республіканців підтримували вже тривалий час. Вони також навряд чи забудуть, що звичайні американці думають про Росію та її лідера Володимира Путіна.
Війна в Україні, можливо, не є тим, про що вони думають щодня. З іншого боку, як показав Pew Research Center у 2025 році, 67% американців не довіряють Путіну, а шестеро з десяти вважають Росію ворогом.
Демократи, можливо, не хочуть бути втягнутими у європейську війну. Але, здобувши переконливу перемогу, вони можуть розрахувати, що тепер є багато політичної вигоди від посилення нападок на ослабленого Трампа, якщо його зовнішня політика щодо Росії та України, на їхню думку, винагороджуватиме агресора, роблячи жертву цієї агресії перешкодою для врегулювання.
Штовхаючи до мирної угоди?
Якщо результати проміжних виборів відкривають низку можливостей для демократів, водночас ставлячи виклик для Трампа, вони також дають Путіну можливу нагоду. Російський лідер може спробувати скористатися внутрішнім становищем Трампа, запропонувавши якусь угоду, яка дозволить американському президенту заявити про перемогу.
Представники США, Китаю та Росії вже проводять переговори щодо саміту, коли глави держав поїдуть до Китаю на саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (APEC) пізніше в листопаді. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія сподівається завершити підготовку зустрічі в найближчі дні.
Трамп так само прагне такої зустрічі. Він сказав журналістам у жовтні, що Україна буде обговорюватися на зустрічі, додавши: «Я б зустрівся, щоб… зробити все, що можу, щоб покласти край війні, незалежно від того, чи буде хтось там, чи ні, все, що я можу зробити, щоб покласти край війні».
Це може звучати досить розумно. Однак вирішення долі суверенної країни, яка не буде присутня за столом переговорів, і досягнення певної угоди «великих держав» з двома авторитарними країнами, яка передбачатиме втрату Україною 20% території, майже напевно не буде прийнято зміцнілою Демократичною партією в Конгресі.
Більше того, за словами більшості військових експертів, не було б мудро поступатися Росії, коли її війна проти України, схоже, зайшла в глухий кут. За даними Інституту вивчення війни, Росія, можливо, «забезпечила тимчасову перевагу в повітрі над Україною завдяки своїм реактивним дронам та дефіциту ракет Patriot, здатних перехоплювати балістичні ракети».
Але, як зазначає інститут, якщо західна військова допомога зовсім не вичерпається, перемога Росії аж ніяк не є неминучою. Війна, яка, за прогнозами більшості експертів, включаючи ЦРУ, мала закінчитися за кілька місяців, таким чином, ймовірно, триватиме.
Трамп навряд чи змінить свою думку щодо Росії та України. У його уявленні Росія продовжуватиме розглядатися як потенційний партнер, а Україна — як країна, яка отримала допомогу від США і «не дала нічого натомість, крім горя».
Але тепер, коли він політично притиснутий до стіни, а демократи контролюють Конгрес у країні, яка щойно рішуче засудила його президентство, формувати його власну політику щодо Росії та України, ймовірно, буде складніше.
За матеріалами: theconversation.com