Лише три жінки згадані в основній частині Бельєського гобелена: Едіт Вессекська, яка зображена біля смертного ложа свого чоловіка Едуарда Сповідника; таємнича й багато обговорювана постать у покривалі на ім’я Ельфгіва; і жінка, яка втікає з палаючої будівлі зі своєю дитиною. Відсутня на гобелені — одна з жінок, яка відіграла ключову роль в успіху кампанії Вільгельма Завойовника: його дружина, Матильда Фландрська, співправителька Англії та Нормандії, з якою він прожив 30 років.
У 18 столітті вчений отець Бернар де Монфокон згадував чутку, що сама Матильда пошила Бельєський гобелен для свого чоловіка. До 19 століття його знали як гобелен королеви Матильди (або Мод), доки не з’явилися інші теорії. Репліка (зараз у Музеї Редінга), виготовлена командою з Школи мистецтв і вишивки Лік між 1885 та 1886 роками, також дала зрозуміти, що, ймовірно, у виготовленні брали участь кілька вишивальниць.
Матильда народилася приблизно у 1030 році в родині Балдуїна V, графа Фландрії (пом. 1067), та Аделаїди, королівської принцеси Франції (пом. 1076), нащадків Оттонів — могутньої династії саксів, яка правила між 9-м і 1024 роками. Це були впливові та заможні люди, чий статус і походження значно перевершували статус Вільгельма, позашлюбного сина герцога Нормандії, який стикався з повстаннями та критикою.
Матильда та Нормандське завоювання
Паралельно Вільгельм заснував абатство Святого Стефана для чоловіків, але прогрес там був значно повільнішим. Матильда прагнула освятити абатство Святої Трійці до початку завоювання у червні 1066 року, навіть віддавши Сесілію, одну зі своїх чотирьох (можливо, п’ятьох) дочок від Вільгельма, як дитину-облатку (призначену стати черницею) того ж дня. Ці заходи, демонструючи її благочестя та владу, були розраховані на отримання божественної прихильності та підтримки церкви для завоювання Англії.
Окрім завоювання прихильності церкви, саме корабель Матильди відвіз Вільгельма до Англії. “Мора” є центральним елементом Бельєського гобелена, з золотим хрестом і прапором, що чітко зображують Боже благословення, та фігурою золотого дитяти, що сурмить у ріг. Він показаний як найбільший у флоті, що вміщує найбільше людей. У 12 столітті, ймовірно, у монастирі Фекам, був складений список кораблів, який описував “Мору” так:
Матильда — співправителька Англії та Нормандії
Внаслідок Завоювання Матильда стала великою землевласницею в Англії і використовувала ці статки для збагачення різних релігійних установ як в Англії, так і на континенті. На момент її смерті у 1083 році монах Ордерик Віталіс розповідав, як Вільгельм боровся проти “постійних бур”, що піднімалися проти нього до самої його смерті у 1087 році. Він також писав про пишні похорони Матильди в абатстві Святої Трійці, на яких були присутні видатні єпископи, абати та ченці, а також багато бідняків.