15 червня у Брюсселі відбулося перше з 2016 року засідання комісії Україна – НАТО на рівні міністрів оборони. Україна розраховує, що цей формат зустрічей змінить рівень на високий на саміті у Вільнюсі, повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Про це він сказав після засідання українським журналістам, пише “Європейська правда”.
“Сьогодні вперше після 2016 року відбулося засідання комісії Україна – НАТО на рівні міністрів оборони за участі всіх міністрів”, – сказав Резніков.
Протягом попередніх років зустрічей у цьому форматі не проводили через вето Угорщини. У квітні відбулося перше з 2017 року засідання комісії на рівні глав МЗС.
“Можу вам спророкувати… Це було перше із 2016 року засідання комісії Україна – НАТО, і я маю серйозну надію, що й останнє”, – заявив міністр.
Він пояснив, що це відбудеться у зв’язку зі зміною формату офіційних зустрічей між Україною й Альянсом.
“Наступна зустріч міністрів оборони від України та НАТО, сподіваюся, з Вільнюса почнеться або одразу після Вільнюса, буде вже [у форматі] рада Україна – НАТО”, – сказав Резніков.
Він пояснив, що формат ради передбачає “новий рівень відносин, вищий рівень взаємодії”.
“Україна буде хоч іще не членом НАТО, але вже на рівних буде перебувати в усіх комітетах, у всіх представницьких засіданнях, із правом порушувати питання, які, зокрема, прописані в угодах”, – сказав Резніков.
Про те, що НАТО може підвищити статус України в Альянсі за допомогою створення ради Україна – НАТО, наприкінці травня писали ЗМІ.
Якщо це станеться, то це означатиме, що “31 союзник НАТО та Україна сидітимуть за одним столом на рівних умовах”, заявляв генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Він пояснював, що ймовірне створення ради означало б посилення політичного партнерства між Альянсом і Києвом, і цей орган, на відміну від комісії, може ухвалювати спільні рішення.
Водночас глава МЗС Дмитро Кулеба 14 червня заявляв, що “створити раду НАТО – Україна, не зробивши рішучого кроку до членства, – це як надати танк без гармати”.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку до НАТО за прискореною процедурою.
Генеральний секретар Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільнота в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. “Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним”, – зазначив президент.
В Офісі президента заявили 10 червня, що майбутній вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу.
2023 року Зеленський також наголошував, що Україна має отримати дієві гарантії безпеки ще до вступу в НАТО.
Джерело: gordonua.com
