Європейські держави прагнуть підсилити воєнну роль у рамках Альянсу
Фото: depositphotos.com
Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Впровадження задуму прискорюється після того, як його підтримала Німеччина – держава, котра тривалий час опиралася концепції самостійних дій, інформує WSJ.
Урядовці, які працюють над цими проєктами (їх інколи величають “європейським НАТО”), намагаються залучити більше європейців до здійснення командно-керівних функцій в Альянсі та поповнити військові можливості США власними.
Утім, згідно з інформацією WSJ, ці проєкти не мають на меті конкурувати з наявним Альянсом.
Європейські представники влади мають намір зберегти стримуючий потенціал щодо Росії, оперативну безперервність та ядерну надійність, навіть якщо Вашингтон виведе військових з Європи або відмовиться надати їй підтримку, як застерігав президент Трамп.
Як відзначає видання, упродовж десятиліть Німеччина відхиляла звернення Франції до посилення європейського суверенітету у сфері оборони, віддаючи перевагу утриманню США як основного гаранта безпеки в Європі. За словами джерел WSJ, тепер ситуація змінилася через занепокоєння канцлера ФРН Фрідріха Мерца щодо надійності США як союзника під час президентства Трампа.
Зміна позиції Німеччини призвела до згоди стосовно резервного плану серед інших держав, зокрема Великобританії, Франції, Польщі, країн Північної Європи та Канади.
Держави мають намір, зокрема, прискорити виготовлення в Європі життєво необхідного обладнання в галузях, де Європа відстає від США. Минулого місяця Лондон і Париж уже сповістили про спільний проєкт із розробки малопомітних крилатих ракет та гіперзвукової зброї.
Проте реалізувати задум буде “непросто”, зазначає газета. Вся структура НАТО збудована навколо лідерства США практично на всіх рівнях: від логістики й розвідки до вищого військового командування Альянсу.
Європейці обіймають все більше керівних посад, але їм досі не вистачає надзвичайно важливих можливостей через роки недостатнього фінансування та залежності від США.
Особливо серйозною WSJ називає прогалину в розвідці й ядерному стримуванні. Урядовці стверджують, що Європа не зможе швидко замінити американські системи супутникового спостереження та попередження про ракетний напад.
Вихід США з Альянсу вимагатиме схвалення Конгресу, однак очільник Білого дому може своїм рішенням вивести військових або ресурси з Європи або відмовити в підтримці, пояснює ЗМІ.
Контекст
Трамп у розмові з The Telegraph, яке було опубліковано 1 квітня, розкритикував НАТО за відмову брати участь у війні проти Ірану. Очільник Білого дому назвав Альянс “паперовим тигром”. Окрім того, державний секретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що після завершення конфлікту на Близькому Сході Вашингтону доведеться переглянути відносини з НАТО.
8 квітня генеральний секретар Альянсу Марк Рютте після зустрічі з американським лідером зауважив, що Трамп, вочевидь, “розчарований” багатьма союзниками по НАТО через недостатню, на його думку, підтримку США та Ізраїлю у війні проти Ірану.
Напруження між США й НАТО почалося з Гренландії: Трамп прагнув дістати контроль над Гренландією, яку, за його словами, мають намір захопити Китай і країна-агресор РФ. Натомість низка європейських держав скерувала до острова своїх військових і нібито була готова протистояти планам Америки.