Близький Схід пережив чимало вибухів насильства за останні роки. Але, попри те, що війна між США та Іраном привертала заголовки цього року, конфлікт, що стрімко загострюється між хуситами та міжнародно визнаним урядом Ємену й Саудівською Аравією, ризикує стати не менш значущим для регіону.
Складність внутрішнього конфлікту в Ємені не можна недооцінювати. Насильство пов’язане з двома великими регіональними державами — Іраном та Саудівською Аравією, а також триваючим протистоянням США та Ізраїлю з Іраном через Ормузьку протоку.
Іран підтримує хуситів (також відомих як Ансар Аллах або «Партія Бога»), тоді як Саудівська Аравія підтримує єменський уряд (відомий як Президентська керівна рада або ПКР). Сполучені Штати також підтримують свого де-факто союзника, саудитів, тоді як Росія та Китай солідарні з Іраном.
І інші регіональні союзники Ер-Ріяда, Туреччина та Пакистан, щойно погодилися активувати свій новопідписаний пакт про взаємну оборону та розгорнути війська для допомоги в обороні Саудівської Аравії, якщо вона знову зазнає нападу.
Зважаючи на кількість залучених сторін, конфлікт може швидко вийти з-під контролю та охопити весь регіон, ще більше дестабілізуючи світові поставки палива.
Хусити здобувають перевагу
Війна між США та Іраном досягла пату в останні місяці. Тегеран залишається непохитним у своєму контролі над Ормузькою протокою, яка до війни була каналом для 20% світових щоденних поставок нафти та зрідженого природного газу. А президент США Дональд Трамп то посилював, то послаблював тиск щодо завершення конфлікту. Ані військова міць Америки, ані її максимальний економічний тиск поки що не спрацювали.
Союзники Тегерана, хусити, які контролюють третину Ємену (включно зі столицею Саною), вступили в боротьбу для підтримки Ірану на початку цього року. Вони посилили свій контроль над життєво важливим Баб-ель-Мандебською протокою, що з’єднує Червоне море з Аденською затокою та Індійським океаном.
І вони здобували територіальні здобутки в Ємені з липня, маючи на меті захопити всю країну, а також атакували саудівські нафтові об’єкти, танкери та головний аеропорт у Ер-Ріяді. Нещодавня атака знову зупинила перекачування нафти через нафтопровід «Схід-Захід», який Ер-Ріяд використовував для експорту нафти через Баб-ель-Мандеб після закриття Ормузької протоки.
Єменські та саудівські сили розпочали контрнаступ протягом останніх днів, намагаючись повернути всі території, що контролювалися хуситами, викликаючи привид повернення до масштабної громадянської війни та потенційно жахливої гуманітарної кризи для єменців.
Ер-Ріяд звернувся до Вашингтона з проханням здійснити авіаудари по хуситах, але Трамп відхилив запит на активну участь, натомість запропонувавши підтримку від американських розвідувальних та військових аналітиків у країні.
Трамп не бажав розширювати війну США з Іраном і втягувати США в ще один конфлікт, поки залишається реальною можливість відновлення війни з Іраном.
Крім того, попри його заперечення, що він не стурбований, Трамп, без сумніву, усвідомлює вплив війни з Іраном на американських споживачів, з вищими цінами на нафтопродукти та тиском на вартість життя. Його Республіканська партія терміново намагається зміцнити свою виборчу базу, адже проміжні вибори відбудуться менш ніж за місяць.
Без прямої участі США Ер-Ріяд шукав підтримки у своїх нових партнерів з безпеки — Пакистану та Туреччини. Перед тим, як погодитися розгорнути військові сили в Саудівській Аравії цього тижня, обидві країни проявляли обережність щодо втручання — опинившись між необхідністю підтримати Саудівську Аравію та не образити Іран і його стратегічних партнерів, Росію та Китай.
Відновлений конфлікт уже завдав величезної шкоди єменському народу: загинуло понад 800 осіб, 3000 поранено та 158 000 стали біженцями. Це на додаток до сотень тисяч людей, які загинули з моменту початку громадянської війни та інтервенції під керівництвом Саудівської Аравії у 2014–2015 роках. Ці смерті були спричинені бойовими діями, а також непрямими наслідками, такими як голод, хвороби та відсутність медичних послуг і інфраструктури.
Куди це прямує?
Чим гіршими стають бойові дії в Ємені, тим більший вплив це матиме на світову економіку.
Хоча Ормузька протока залишається частково недіючою через страх перед нападами на судна, деякі танкери зуміли пройти через неї, уклавши угоди з новою владою Ормузької протоки Ірану або під захистом американських ескортів.
Міністр енергетики США Кріс Райт нещодавно заявив, що через протоку щодня проходить 13 мільйонів барелів сирої нафти. Іран заперечує це.
4 жовтня спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що протока не відкриється повністю, доки США не виконають вимоги Ірану. До них входять припинення вогню на всіх фронтах, зняття блокади американськими портами і розморожування іранських активів.
І після того, як хусити оголосили про блокаду саудівських портів і почали атакувати пов’язані з Саудівською Аравією судна в Червоному морі в липні, очікується, що перебої у світових поставках нафти посиляться.
В основі цієї розширеної та багатовимірної кризи лежить війна за вибором США проти Ірану. Якщо Трамп посилить цей конфлікт більш летальною силою, Тегеран готовий дати відсіч. Він попередив арабських союзників США в Перській затоці, що вони можуть бути атаковані сильніше, ніж будь-коли раніше.
Загальна ситуація залишається дуже вибухонебезпечною, якщо Вашингтон і Тегеран не відступлять від краю прірви і не оберуть шлях переговорів. Це здається віддаленою метою, але вона все ще можлива.
Джерело: theconversation.com