Туреччина активізувала дипломатичні контакти з Україною та Росією щодо створення нового механізму безпеки для судноплавства в Чорному морі
Туреччина активізувала дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення безпечних поставок зерна з України та Росії на світові ринки. Анкара підтримує постійні контакти як з Києвом, так і з Москвою, прагнучи розробити новий механізм безпеки для судноплавства в Чорному морі.
Причиною такої активізації є проблеми з морськими перевезеннями, спричинені атаками на торговельні судна та загрозами для цивільного судноплавства. Внаслідок цього значні обсяги зерна з обох країн залишаються на складах.
За оцінками, в Росії зберігається близько 60 мільйонів тонн пшениці та зерна, тоді як в Україні — ще 30-35 мільйонів тонн зерна та олійних культур. Таким чином, загальний обсяг продукції, яка не може потрапити на світовий ринок, наближається до 100 мільйонів тонн.
У Туреччині висловлюють побоювання, що подальше блокування поставок може призвести до зростання світових цін на продовольство. Президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових, олійних культур та продуктів Казим Тайджі зазначив, що ціни на зерно вже зросли на 4-4,5%, і якщо проблему не буде вирішено протягом двох місяців, зростання може перевищити 10%.
Тайджі також наголосив на критичній ролі українського та російського зерна для світового ринку, зазначивши, що “ці дві країни забезпечують 40% світових потреб у зерні”.
Як повідомляє видання Ekonomim, Туреччина вже проводить консультації з обома сторонами щодо нового механізму безпеки судноплавства. Голова Ради директорів Палати морської торгівлі Тамер Кіран повідомив, що переговори тривають інтенсивно, хоча конкретних термінів їх завершення поки немає. Представники турецького міністерства підкреслили, що дипломатичні канали працюють цілодобово.
Для самої Туреччини відновлення зернового коридору має не лише продовольче, а й економічне значення. Турецькі підприємства імпортують зерно з України та Росії, переробляють його і потім експортують готову продукцію. Минулого року такий експорт приніс Туреччині 13 мільярдів доларів. За словами Тайджі, якщо зерновий коридор не буде знову відкрито, країна може зазнати значних експортних втрат.
Зернова угода за участю України, Росії, ООН та Туреччини діяла з 2022 року, але згодом була припинена. Зараз Анкара прагне домовитися про новий механізм, який гарантуватиме безпеку торговельного судноплавства в Чорному морі. Очікується, що результати переговорів стануть зрозумілішими найближчими тижнями.
Атаки РФ на порти України
Росія регулярно атакує українські порти та портову інфраструктуру, намагаючись зірвати морський експорт України. Після виходу РФ із Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року удари по портах Одеської області та Дунаю стали системними.
Попри обстріли, Україна продовжує роботу власного морського коридору для експорту аграрної продукції. Однак російські атаки пошкоджують портову інфраструктуру, цивільні судна та зернові термінали, створюючи загрозу українському експорту та світовій продовольчій безпеці.
У зв’язку з цими проблемами, 12 серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна домовилася з Молдовою про 50% знижки на транзитні залізничні перевезення. 24 серпня Володимир Зеленський запевнив, що повної блокади портів наразі немає, а Україна та її партнери працюватимуть над розблокуванням морського коридору. Серед можливих рішень називалися переговорний трек з Росією та посилення протиповітряної оборони в районі зернового коридору.