Росія активно сприяє Ірану в придушенні заворушень, повідомляють медіа
Фото: EPA
Росія не вводить свої війська в Іран, однак продовжує надавати підтримку, відзначає видання.
За інформацією Foreign Policy, наприкінці 2025 року Москва таємно переправила в Іран близько 40 броньованих машин Spartak MRAP, створених для тривалих міських операцій.
У період із грудня 2025 року по січень 2026 року, коли протести в Ірані посилились, російські й білоруські транспортні літаки Іл-76 здійснювали численні перельоти до Тегерана за маршрутами, спроєктованими таким чином, щоб обминути повітряний простір НАТО, інформує медіа.
Загальнонаціональне відключення інтернету, яке розпочалося 8 січня, паралізувало соціум, проте дозволило зберегти функціонування урядових сервісів і банківських систем. Як зауважує Foreign Policy, за підтримки російських компаній Тегеран збудував систему глибокого аналізу інтернет-трафіку. Вона надає можливість вибірково блокувати соцмережі й виявляти організаторів демонстрацій.
Фактично це переміщує репресії з масових затримань у напрямку запобіжних заходів, які руйнують довіру між організаторами. Саме на ці методи, як констатує медіа, покладається російська влада для придушення заворушень, не вдаючись до постійного широкомасштабного насильства.
Foreign Policy вважає, що Москва не надсилатиме війська для патрулювання іранських вулиць або не здійснюватиме прямої військової інтервенції. “Такий крок був би коштовним, привернув би пильну міжнародну увагу і створив би ризик втягнути Росію в нескінченне зобов’язання, що нагадує Сирію, чого Кремль наполегливо намагається уникнути”.
Натомість, як зазначено в статті, Росія й надалі робитиме те, на що вона здатна: “допомагатиме режиму врятувати себе”. Росія також буде намагатися захистити Іран на дипломатичному рівні. Як постійний член Ради безпеки ООН, Москва може блокувати або пом’якшувати санкції та посилювати наративи про зовнішнє втручання, щоб зменшити критику з боку Заходу, вважає медіа.
Контекст
28 грудня 2025 року в Ірані розпочалися масові антиурядові протести на тлі економічних проблем у державі. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників “заколотниками” й закликав до придушення демонстрацій.
Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як писало Reuters, стали найбільш кривавими за останні три роки. ЗМІ писали 13 січня, що в Ірані загинуло 12 тис. протестувальників, більшість – за два дні. 15 січня WSJ повідомило, що в Ірані різко зменшилися антиурядові протести через жорстоке ставлення влади до протестувальників.