Україна очікує, що запропонована реформа методики вступу до Європейського Союзу дозволить країнам-кандидатам отримувати конкретні переваги ще до повноправного членства
Народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук вважає, що запропонована єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос реформа методики вступу до ЄС дозволить країнам-кандидатам отримувати конкретні переваги ще до повноправного членства.
За його словами, Україна очікує передусім на чітке визначення тих преференцій, якими країни-кандидати можуть користуватися вже під час переговорів про вступ.
“Ми від цієї реформи очікуємо саме чіткості стосовно того, які Україна могла би використати преференції вже зараз, ще не будучи повноцінним, повноправним членом Європейського Союзу, для того, щоби в цьому нашому євроінтеграційному поступі не було затримок, перерв, а навпаки було стимулювання, підтримка оцього бажання українського народу і готовність України виконати всі зобов’язання, які має виконати країна-кандидат, щоби бути в стані, функціонувати як повноцінний член Євросоюзу”, – сказав він.
Галайчук зазначив, що нинішня методика прийняття нових членів ЄС була затверджена у 2021 році, однак за нею досі не вступила до Євросоюзу жодна країна.
Проблема з тим, що методика вступу, методика прийняття нових членів Європейського Союзу, а нагадаю, прийнято методику у 2021 році. І ще жодна, повторююсь, жодна країна за цією методикою не вступала до Європейського Союзу.
На його думку, одна з головних проблем цієї методики полягає у принципі «все або нічого». За таких умов країнам-кандидатам складніше підтримувати високі темпи реформ, оскільки результат від проведених змін вони можуть побачити лише у далекій перспективі — після завершення всього процесу вступу.
Ця методика, яка сформована за принципом все або нічого, вона дійсно не сприяє тому, аби країна-кандидат дотримувалася своїх зобов’язань, дотримувалася темпів, які необхідні, високих темпів реформування і, відповідно, мали ці країни підтримку населення в цих країнах, оскільки реформи – це завжди важко, це боляче, це дорого, а тому їх треба стимулювати.
Галайчук наголосив, що самої перспективи майбутнього членства в ЄС може бути недостатньо для того, щоб суспільство підтримувало складні реформи.
Ну, крім такої світлої перспективи, що ми колись вступимо, да, треба показувати, що вже зараз маємо певні досягнення, певні бенефіти від того, що ми в процесі вступу.
За словами депутата, Україна не єдина країна, яка виступає за такий підхід. Про необхідність змін говорили також інші держави-кандидати, зокрема країни Західних Балкан.
Ми говорили про це з нашими європейськими партнерами, не лише ми, не лише Україна, а всі країни-кандидати, особливо Балканські країни.
Він навів приклад так званої «Балканської пастки», коли країни роками залишалися в процесі переговорів про вступ без відчутного просування.
Навіть термін Балканська пастка – в середовищі, коли після 10-12 років перемовин країни знаходилися, ну, фактично на тому самому місці в плані їх перспективи вступу, коли перемови не йшли заради перемоги.
Водночас, за словами Галайчука, останнім часом у Брюсселі почали визнавати необхідність зміни такого підходу.
Це змінилося зараз, змінилося саме в Брюсселі, саме на рівні на найвищому в ту сторону, що було визнано, що це потрібно змінювати, цю методологію потрібно змінювати.
Депутат наголосив, що країни-кандидати мають отримувати практичну віддачу від уже проведених реформ, щоб це мотивувало їх рухатися далі.
Країни-кандидати мають відчувати той прогрес, точніше, використовувати, який вони зробили для того, щоби в стані стимулювати подальші реформи.
- Україна та Європейський Союз 14 липня офіційно відкрили шостий переговорний кластер щодо членства Києва в блоці – “Зовнішні відносини”.