Ковентрі зауважила, що прагнула побачити Гераскевича в цей день на трасі
Фото: olympics.com
“Я відчула потребу прибути сюди та поспілкуватися з ним особисто”, – констатувала Ковентрі.
Вона зазначила, що справа не в написі на шоломі атлета, а “суто в положеннях і принципах”. За словами очільниці МОК, їх запровадили, щоб “надати спортсменам шанс на самовираження, водночас забезпечуючи їхню безпеку”.
“Ми могли б знайти варіанти, щоб висловити повагу до його звернення перед початком змагань. Але, на жаль, нам не вдалося знайти подібного виходу”, – підкреслила вона.
Ковентрі додала, що говорила з Гераскевичем не як глава МОК, а як атлетка. “Я справді хотіла спостерігати за його виступом на трасі сьогодні”, – заявила вона.
Також у МОК повідомили, що, за її ініціативою, дисциплінарний орган МОК у порядку винятку повторно розглянув питання щодо позбавлення Гераскевича акредитації, і йому дозволили залишатися на Олімпійських іграх, незважаючи на заборону брати участь у змаганнях.
Контекст
9 лютого Гераскевич інформував, що має намір вийти на старт у шоломі з фотографіями вбитих росіянами українських спортсменів на Олімпіаді в Мілані. МОК не дозволив йому використовувати цей шолом на офіційних тренуваннях і на олімпійських стартах.
Українець акцентував, що до цього італійський спортсмен виступав у шоломі, на якому було зображено прапор Росії, і “жодної реакції не було”.
Замість “шолома пам’яті” МОК дозволив Гераскевичу одягнути чорну траурну пов’язку під час змагань, назвавши це компромісом. Гераскевич назвав рішення упередженим, стверджуючи, що вшанування пам’яті полеглих не є політичною агітацією. Незважаючи на заборону, він вийшов на тренування в “шоломі пам’яті”.
12 лютого мали відбутися перші олімпійські заїзди за участю Гераскевича. Проте того ж дня МОК дискваліфікував українця через те, що його шолом нібито не відповідав вимогам.
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний повідомив, що Україна буде оскаржувати рішення про дискваліфікацію скелетоніста.