Повернення останків полковника Армії Української Народної Республіки Євгена Коновальця в Україну не можна називати поспішним рішенням, адже цього чекали 35 років.
Таку думку висловив президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України Роман Коваль в проєкті “Тепер головне” на Еспресо.
Я не бачу ніякого поспіху. Ми чекали цього 35 років.
Він також прокоментував побоювання щодо того, чи вдасться убезпечити останки Коновальця та інші історичні пам’ятки від можливих російських атак. За словами історика, Росія вже неодноразово завдавала ударів по українських культурних об’єктах.
У нас є дуже багато цих культурних цінностей. І, звичайно, вони можуть бути ціллю для окупантів, для росіян. Ну, але це ж не повинно нас зупиняти у добрих справах.
Роман Коваль додав, що під загрозою перебувають і пам’ятники українським діячам у Києві.
У Києві дуже багато історичних пам’яток. Ми, наприклад, поставили пам’ятник Болбочану, наш Історичний клуб “Холодний Яр”. І він біля Лук’янівки. І туди Лук’янівку весь час бомблять.
Водночас він переконаний, що загроза знищення культурної спадщини не повинна зупиняти процес повернення та вшанування українських історичних постатей.
Це ж не повинно нас зупиняти у добрих справах. 35 років вже існує наша держава. І тут, нарешті, повертаються на рідні землі такі високодостойні люди.
Коновалець їде додому: як національна пам’ять, війна, болотисте кладовище і польські претензії провокують незручні питання
Окремо історик закликав не зводити постать Коновальця лише до його діяльності в Організації українських націоналістів. На його думку, важливо пам’ятати про нього насамперед як про військового та державного діяча.
Всі журналісти чомусь акцентують увагу, що вони провідники ОУН, а я б акцентував увагу на тому, що Коновалець – командир осадного корпусу армії Української Народної Республіки, полковник армії УНР, тобто державна людина.
За словами Романа Коваля, Коновалець був людиною, яка відстоювала незалежність України та брала участь у розбудові української державності.
Тобто людина, яка відстоювала незалежність, яка будувала цю державу. І ми посилюємося.
Він також наголосив на важливості збереження пам’яті про українських героїв.
Український народ має об’єднатися навколо пам’яті про своїх героїв, тому що держава, де не культивується героїзм, вона приречена.
На його думку, Коновалець є однією з тих історичних постатей, які можуть об’єднувати представників різних течій українського визвольного руху.
Коновалець – один із таких бездоганних українських авторитетів, навколо якого об’єднуються і генерації бандерівців, і мельниківців, і всіх інших, і УНРівців. Ну, це об’єднавча фігура.
Роман Коваль переконаний, що повернення Коновальця є також демонстрацією української суб’єктності та права самостійно визначати, кого вшановувати у власній історії.
Я ніякого поспіху не бачу, а навпаки ми і демонструємо тим свою твердість, непохитність, що ми будемо виходити зі своїх національних інтересів. У нас є власна історія, власні герої. Ніхто ні у Москві, ні у Варшаві, ніде, не повинен нам вказувати кого любити, кого шанувати. Коновалець – бездоганний лицар.
- 11 серпня стало відомо, що у Роттердамі на кладовищі “Кросвейк” відбулася церемонія ексгумації останків полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.