Прориви у науково-технічній сфері та головні новини тижня: 10 – 17 липня
Цього тижня стало відомо, що вперше в історії українські військові здійснили висадку роботів на Кінбурнську косу, що перебуває під контролем росіян. Окрім цього, науковці розробили надміцний матеріал із бджолиного шовку, а астронавти, перебуваючи на орбіті, змогли отримати діагностичні рентгенівські зображення.
Про ці та інші визначні події та важливі повідомлення – у нашому огляді.
УНІКАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ ЗСУ НА КІНБУРНСЬКІЙ КОСІ
Підрозділи 123-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, використовуючи дистанційно керовану морську платформу, уперше у світі десантували наземний роботизований комплекс на берег Кінбурнської коси на Миколаївщині, контрольований противником. Ще зовсім недавно така операція видавалася елементом майбутнього.
Фото: ЗСУ вперше використали морську платформу для висадки бойового робота (колаж РБК-Україна).
У бригаді наголосили, що це не іграшка, а інноваційний підхід до ведення бойових дій, де машину замість людини залучають до виконання ризикованих завдань.
Бойовий модуль Wolly 7.62, що дистанційно керується та базується на кулеметі ПКМ, призначений для виконання бойових та розвідувальних місій у складних умовах.
Безпілотний водний транспортний засіб із роботизованим комплексом дозволив доставити техніку в зони, де кожен метр берега є небезпечним, а ризик для особового складу надзвичайно високий.
РОЗРОБКА ГУБЧАСТОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПИТНОЇ ВОДИ В ЗАРАЖЕНИХ РЕГІОНАХ
Науковці з Університету міста Кіль, що в Німеччині, презентували інноваційний губчастий матеріал, здатний ефективно поглинати вологу з повітря та перетворювати її на придатну для пиття воду.
Фото: unsplash
Результати випробувань продемонстрували, що цей композитний матеріал поглинає до 0,17 г води на кожен грам власної маси. В умовах посушливого клімату всього 1 кг такого матеріалу може генерувати до 1,8 літра питної води щодня. Це робить цю розробку надзвичайно перспективною для регіонів із пустельним та напівпустельним кліматом, де спостерігається постійне підвищення температури та зменшення кількості опадів.
Нова технологія спрямована на забезпечення доступу до прісної води в посушливих місцевостях, зокрема в Середземноморському регіоні, а також на суттєве покращення енергоефективності сучасних систем кондиціонування.
АСТРОНАВТИ ВИКОНАЛИ ПЕРШІ РЕНТГЕНІВСЬКІ ЗЙОМКИ ЛЮДИНИ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ
Вперше за всю історію освоєння космосу астронавти, перебуваючи на орбіті, змогли провести діагностичні рентгенівські зйомки людського тіла.
Фото: Шейн Е. Гіффорд
Протягом понад чотирьох десятиліть ультразвукове дослідження було єдиною доступною технологією для візуалізації внутрішніх органів у космосі. Однак УЗД потребує спеціалізованої підготовки для коректної інтерпретації результатів, тоді як рентгенівські знімки надають значно чіткіше уявлення про стан кісток та внутрішніх органів.
Місія SpaceX Fram2 стала майданчиком для цього історичного експерименту. До старту польоту астронавти пройшли лише чотиригодинний інтенсивний курс навчання для роботи з ультрапортативним цифровим рентгенівським апаратом. В результаті вони успішно задокументували стан своїх рук, передпліч, грудної клітки, черевної порожнини та тазу.
Після передачі отриманих даних на Землю, незалежна група рентгенологів підтвердила: якість усіх зображень виявилася достатньою для встановлення точного медичного діагнозу.
ВЧЕНІ СТВОРИЛИ НАДМІЦНИЙ МАТЕРІАЛ З БДЖОЛИНОГО ШОВКУ
Бджоли виробляють шовк, який використовують для формування коконів, що захищають їхніх личинок.
Фото: ScienceAlert.
Наразі науковці розробили новий метод синтезу природного бджолиного шовку та вперше виготовили з нього міцну плівку. Це є першим кроком до створення нового типу надміцного матеріалу.
Такий шовк виявляється вп’ятеро міцнішим за сталь, проте його відтворення в лабораторних умовах є надзвичайно складним завданням. Нова методика дозволяє синтезувати бджолиний шовк, який також демонструє видатну міцність. Науковцям вдалося синтезувати шовк, що продукується садовою синьою бджолою (Osmia lignaria).
Отриманий з бджолиного шовку матеріал не тільки винятково міцний, але й надзвичайно гнучкий, має антимікробні властивості та непроникний для повітря. Саме таке поєднання характеристик є необхідним для біомедичних матеріалів нового покоління, зокрема для хірургічних ниток, каркасів для тканинної інженерії та високотехнологічного текстилю.
Для синтезу бджолиного шовку науковці скористалися системою, виготовленою за допомогою 3D-друку, яка імітує природне середовище існування бджіл. Після цього вони виростили всередині цієї системи личинки бджіл. Личинки плетуть навколо себе міцний захисний кокон, з якого вченим вдалося виділити нитки бджолиного шовку.
Згодом дослідники змогли штучно відтворити цю речовину, використовуючи методи молекулярної біології.
БІОВУГІЛЛЯ НАЙДЕТЬ ДЛЯ ЗАМІНИ ВАПНЯКУ. БАРСЕЛОНА ПЛАНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ КІСТОЧКИ ОЛИВОК ЗАМІСТЬ ЧАСТИНИ АСФАЛЬТУ
Барселона готується до експериментального впровадження незвичайної ініціативи, що торкнеться міської інфраструктури. Місто обрало для реалізації проєкт дорожнього покриття, де традиційний компонент асфальту буде замінено біовугіллям, отриманим з кісточок оливок та іншої біомаси.
Фото: BIT Habitat
Проєкт, що отримав назву Biochar, переміг у міському конкурсі Барселони «La sección de calle del siglo XXI». Згідно з оцінкою муніципальної організації BIT Habitat, нова суміш здатна зменшити кінцеві викиди CO2 під час укладання верхнього шару асфальту приблизно на 75%.
Стандартні асфальтові суміші містять мінеральний порошок, який виступає як вапняковий наповнювач. У новій розробці його замінює біовугілля – матеріал, багатий на вуглець, що отримується шляхом термохімічної обробки біомаси. Як сировина використовуються кісточки оливок та залишки соснової деревини.
Тестування показало, що суміші, збагачені біовугіллям, демонструють аналогічну або навіть кращу ефективність порівняно зі звичайними. Серед заявлених переваг: підвищена стійкість до пошкоджень водою, краща опірність до утворення тріщин та стабільність за умов перепадів температури.
НАУКОВЦІ ВПЕРШЕ ЗАФІКСУВАЛИ НАЯВНІСТЬ… ЦУКРУ В МІЖЗОРЯНОМУ ПРОСТОРІ
Фото: NASA
Команда дослідників з Іспанського центру астробіології виявила в міжзоряному середовищі цукор – еритрулозу.
Відкриття було здійснено за допомогою 40-метрового радіотелескопа Yebes та 30-метрової антени Інституту радіоастрономії міліметрового діапазону (IRAM). Джерелом сигналу стала молекулярна хмара з ідентифікатором G+0.693−0.027. Саме там було зафіксовано слід еритрулози – цукру, що містить чотири атоми вуглецю і в природі на Землі зустрічається, зокрема, в малині та сонцезахисних кремах.
Спільно з хіміками з Університету Естремадури та Радбаудського університету (Нідерланди) дослідницька група встановила: еритрулоза утворюється безпосередньо в міжзоряному льоду з простіших двовуглецевих спиртів та альдегідів.
Виявлення еритрулози у Всесвіті має велике значення, оскільки відкриває можливість для подальшого пошуку інших цукрів у космосі, таких як рибоза, що є компонентом РНК, та інших молекул, важливих для виникнення життя.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (на основі матеріалів ЗМІ).
Перше фото: скріншот із відео від ТРО МЕДІА.