В Одесі під час спільної експедиції Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та Інституту археології Національної академії наук України виявили одну з веж фортеці Хаджибей на Приморському бульварі.
Про це повідомив у Фейсбуці ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, професор Андрій Красножон, передає Укрінформ.
“На дослідженій ділянці фундаменти споруди виявилися практично неушкодженими. Зберігся навіть перший ряд мурування. Хоча на історичних планах вежа позначена як кругла, виявлений фундамент має багатокутну форму. Діаметр вежі сягав 8 метрів, товщина стін — 2,5 метра. На кутовому перетині були зафіксовані канали для дерев’яних армуючих балок, що є характерним для середньовічних фортифікаційних будівель”, – зазначив Красножон.
За його словами, результати експедиції дозволили вперше за 240 років не лише точно визначити місце розташування цього оборонного комплексу, але й встановити його реальні розміри, щодо яких раніше існували суперечності.
“Це була споруда розміром 32х37 метрів, що за площею трохи перевищує цитадель Аккерманської фортеці. Самі вежі були невисокими та відносно невеликими. Прибудована батарея не перевищувала 12 метрів у ширину (що відповідає плану Лафітта-Клаве), але її справжній контур жодним з історичних зображень переданий точно. Крім того, її бічні стіни виявилися довшими, ніж зазначено на всіх відомих планах”, – написав науковець.
Фортеця була споруджена з руїн давньогрецької колонії Гавань Істріан, яка розташовувалася неподалік. Водночас, за словами Красножона, питання щодо датування фортеці залишається відкритим. Професор зазначив, що фортецю, якщо її й не збудували османи, то принаймні активно використовували у 18 столітті.
Як зазначив науковець, у будівництві вежі використовувалася османська плінфа та “татарська” черепиця, уламки яких зі слідами розчину були знайдені у завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі. У цих завалах біля фундаменту була виявлена срібна монета султана Абдул-Хаміда I 1785 року та деякі елементи одягу, аналогічні тим, що були знайдені у заповненні кладки фронтальної стіни батареї минулого року. Це свідчить про те, що вежу, якщо її й не збудували османи, то принаймні активно експлуатували у 18 столітті.
Він додав, що із зовнішнього боку фундамент вежі перетинав господарську яму з глеком Золотої Орди другої половини 14 століття, яку перекривав шар культурного шару цього ж століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови.
“700 років тому на місці Приморського бульвару кипіло життя. Ця яма, що є більш ранньою за походженням, визначає нижню межу можливої дати заснування замку”, – підсумував науковець.
В Одесі стартував проєкт з експериментальної археології
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку у червні 2025 року відновили археологічні розкопки. Роботи проводять студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України.