НАБУ розголосило свіжі аудіозаписи бесід учасників оборудки
Фото:nabu.gov.ua
За відомостями розслідування, у лютому 2021 року на острові Ангілья (Британія) було зареєстровано фонд для залучення близько $100 млн “інвестицій”. Його очільником став знайомий підозрюваних у справі “Мідас”, громадянин Сейшельських островів.
Інвесторами фонду, як стверджують у НАБУ, стали Карлсон (Тимур Міндіч) і Шугармен (Олександр Цукерман), котрі вклали у фонд десятки мільйонів доларів.
З метою приховати причетність до фонду колишнього міністра енергетики, створили три фірми, що увійшли до структури трасту, зареєстрованого в Сент-Кітс і Невіс. “Бенефіціарними власниками фірм оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця. Ці фірми стали вкладниками фонду”, – повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
Він додав, що високопосадовця долучили до злочинної організації через його вплив на енергетичний сектор. Детективи НАБУ отримали докази того, що міністр енергетики безпосередньо відстоював питання забезпечення мораторію на виплату заборгованості “Енергоатому”.
Усі корупційні надходження фіксувалися в тіньовій бухгалтерії під кодовою назвою “Комплекс”. Протягом 2021–2025 років туди надійшло понад $112 млн. З них більше ніж $7,4 млн перевели на рахунки офшорних компаній, ще майже $4 млн видали готівкою у Швейцарії.
Учасники злочинної організації, які забезпечували легалізацію коштів, називали міністра енергетики Сигізмундом, відзначає бюро.
Як вважає слідство, частину коштів витратили на дороге навчання його дітей, медичні послуги у приватній лікарні спільника й на придбання фірмового одягу в Києві.
Також в опублікованих НАБУ аудіозаписах розмов учасників схеми йшлося, зокрема, про те, що Сигізмунд “мав намір вирушити кудись послом”.
Контекст
10 листопада 2025 року НАБУ повідомило про операцію “Мідас” із викриття “високопоставленої злочинної організації”, яка займалася вимаганням в “Енергоатомі”. Згідно з даними слідства, підрядникам держкомпанії пропонували сплачувати відкат від 10% до 15% за товари та послуги, погрожуючи блокувати платежі з бюджету або припинити співпрацю. Одним із фігурантів справи є Галущенко.
На тлі корупційного скандалу Рада 19 листопада 2025 року звільнила Галущенка і тодішню міністерку енергетики Світлану Гринчук.
Галущенка як фігуранта справи затримали в ніч на 15 лютого під час спроби виїзду до Польщі. Наступного дня йому оголосили про підозру у відмиванні грошей та участі у злочинній організації (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).
17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав для Галущенка утримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави в розмірі 200 млн грн. Прокуратура наполягала на понад 425 млн грн застави.