Президент ФК “Харків” Богдан Бойко є одним із фігурантів антикорупційної спецоперації НАБУ та САП “Карфаген”. За даними правоохоронців, він координував діяльність шахрайських кол-центрів.
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на заступника начальника САП Миколу Карася. Згідно з його словами, з Бойком відбувалася безпосередня координація щодо роботи кол-центрів, зокрема, обговорювалися конкретні адреси та виконання міжнародних правових доручень. Прокурор зазначив, що кол-центри діяли по всій Україні, включаючи Дніпро та інші міста.
До матеріалів справи долучили записи розмов між заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою та Бойком. В одному з діалогів від 19 березня Кропива інформував Бойка про відсутність пошукових дій поліції в одному з регіонів.
За словами Миколи Карася, 5 травня Кропива, прагнучи усунути конкурента, який заважав діяльності злочинної організації, звернувся до Бойка з проханням знайти особу для написання формальної заяви. Це мало б стати підставою для подальших дій через міжнародне правове співробітництво з Казахстаном. Прокурор пояснив, що казахська сторона була готова “винести” потрібну особу в разі отримання офіційного звернення.
Наступного дня, 6 травня, Кропива та Бойко узгоджували кандидатуру для виклику на допит у рамках запиту про міжнародну правову допомогу — йшлося про Єлизавету Івахненко, ще одну фігурантку справи “Карфаген”, яку в матеріалах НАБУ називають “музою”. На момент цієї розмови, за даними САП, Бойко перебував у Лісабоні, ведучи переговори щодо футбольної команди.
Слідство також стверджує, що Кропива надавав Бойку консультації щодо поведінки під час допитів та попереджав про можливі обшуки в кол-центрах.
Реакція Бойка
Президент ФК “Харків” заперечив свою причетність до незаконної діяльності.
“Я категорично заперечую будь-яку свою причетність до незаконної діяльності, шахрайських кол-центрів чи будь-яких схем, спрямованих на заволодіння коштами громадян”, — заявив Бойко. Він також додав, що сама лише згадка особи в матеріалах кримінального провадження чи цитування окремих фрагментів розмов не є доказом вини і не свідчить автоматично про скоєння правопорушення.
Операція “Карфаген”: що відомо
4 вересня НАБУ та САП оголосили про викриття злочинної організації в межах спецоперації “Карфаген”. За версією слідства, її створив та очолював посадовець Офісу генерального прокурора, якого називають “канцлером”. Йдеться про схему “кришування” шахрайських кол-центрів, які масово ошукували українців та іноземців. Учасники систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання в діяльність кол-центрів, а отримані кошти легалізували через нерухомість, коштовності та рахунки близьких осіб — загалом понад 30 млн грн. Слідство викрило п’ятьох осіб, причетних до злочинної організації.
За даними НАБУ, на чолі групи стояв “канцлер”, а разом з ним діяли “муза” — близька йому особа, “камрад” — водій, “флеш” — помічник, а також інші учасники. Детектив НАБУ реконструював майнову схему: рухоме й нерухоме майно “канцлер” оформлював на близьких осіб. Активно накопичувати статки він почав ще з 2021 року, коли працював у департаменті кіберполіції Нацполіції. У 2023-2024 роках він був заступником голови Одеської облдержадміністрації, а з серпня 2025-го — заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора.
НАБУ і САП оприлюднили записи розмов, зроблені в межах операції. На них “канцлер” обговорює контроль над кол-центрами та координацію з їхніми представниками.
Вищий антикорупційний суд уже обрав “канцлеру” запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень.
Паралельно ВАКС обирав запобіжний захід і “музі” справи — Єлизаветі Івахненко.