Школам з великою кількістю учнів доведеться адаптувати розклад уроків, аби школярі отримали гаряче харчування, а сума, виділена на одного учня, недостатня, аби їжа була здоровою і смачною
Про це у коментарі Еспресо заявила ексміністрка освіти і науки Лілія Гриневич.
“Щоб запровадити харчування для учнів усіх класів школам доведеться серйозно адаптовуватися. Наприклад, шкільні їдальні не розраховані на те, що гаряче харчування буде абсолютно для всіх учнів. Це означає, що школи, особливо з великою кількістю учнів, повинні будуть узгодити харчування дітей в декілька змін. Це може вплинути на розклад уроків, адже перерва для гарячого харчування повинна бути довшою”, – каже Лілія Гриневич.
Зазвичай, перерва, на якій учні йдуть на обід, триває 20 хвилин. Тож для великих шкіл, де навчаються сотні, а часом і більше тисячі учнів, доведеться збільшувати кількість великих перерв, а отже вносити зміни у розклад уроків.
Чи будуть діти це їсти
За словами Лілії Гриневич, ще одна проблема – смак дітей.
“Лише вже на практиці можна буде побачити, скільки дітей реально будуть харчуватися. Тому що мало їм запропонувати харчування, але важливо, щоб діти це з’їли. Тому ця їжа повинна бути здорова і смачна, щоб діти нею не нехтували”, – каже вона.
За її словами, сума в масштабах країни виділена дуже велика, але у розрахунку на одного учня недостатня для забезпечення якісного і смачного харчування.
“Думаю, пройде якесь пілотування цього рішення. І коли буде зрозуміло, що, наприклад, за цю суму неможливо підготувати якісне гаряче харчування, або значна частина його залишається, тобто діти насправді не їдять, можливо, буде якийсь перегляд цього рішення і його удосконалення, – каже Лілія Гриневич. – Рішення уже прийняте, і тепер маємо дивитися, як правильно це імплементувати, щоб діти справді скористалися цим харчуванням”.
Є діти, які харчуються саме в школах
При цьому вона зазначає, що є діти, які мають доступ до якісної їжі постійно, але є й такі, для кого харчування у школі часом єдина можливість отримати гарячу страву. І це також варто було б враховувати.
“Нам треба пам’ятати, що є діти з родин, які мають доступ до якісної їжі постійно. Але є діти, яким дуже потрібна допомога. І насправді важливо, щоб ці діти отримували якісне харчування, тому що, можливо, тільки в школі вони і мають можливість поїсти щось гаряче. На жаль, в Україні також є такі діти, які саме в школі харчуються. У зв’язку з цим важливо тримати у фокусі уваги тих дітей, які в особливих життєвих обставинах”, – каже Лілія Гриневич.
Що відомо про реформу шкільного харчування
Реформа шкільного харчування почалася в Україні у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
З 1 січня 2022 року освітні заклади перейшли на нове шкільне меню.
31 жовтня 2023 року стало відомо, що Кабінет Міністрів України затвердив стратегію, що визначає розвиток шкільного харчування на період з 2023 по 2027 роки. Від жовтня минулого року держава почала забезпечувати учнів 1-4 класів безоплатним харчуванням. Для цього виділили 2 млрд гривень.
У грудні минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Європейська комісія виділила Україні 2,6 млрд євро. Уряд спрямував їх на гаряче харчування дітей у школах.
Міністерство освіти і науки України навесні 2026 року анонсувало розширення програми безоплатного шкільного харчування. З 1 вересня учні всіх державних та комунальних шкіл повинні бути забезпечені гарячим харчуванням. На це уряд виділив субвенцію у розмірі 7,4 млрд грн.