Керівниця відділу логістики компанії «Перша чарівна скриня» Євгенія Зарудна розповіла, як війна змінює складську логістику та скільки це коштує бізнесу. Компанія імпортує та продає каву, кавове обладнання й супутні товари, а також має власні кав’ярні.
Євгенія Зарудна: Війна завдала серйозних ударів по нашій логістиці. Два роки тому в Одесі дрон влучив у склад, і майже все, що там було, згоріло. Пізніше ми користувалися логістичним центром «Еталон» у Вишневому, де зберігали та відвантажували нашу продукцію. На жаль, у ніч із 31 липня на 1 серпня цей центр також зазнав значних пошкоджень. Приблизно за місяць до цього постраждав склад, де зберігався наш товар для альтернативних джерел електроенергії — сонячні панелі, інвертори та генератори. Цей склад на «Чайці» був спочатку частково знищений, а потім — повністю.
Так склалося, що місяць тому, коли росіяни вдарили по складу, машина з нашим товаром (кавою та кавовим обладнанням) саме стояла на митниці на розмитнення. Ми вирішили перевезти її до Вишневого, де був вільний простір на складі. Але, на жаль, через місяць росіяни повністю знищили і цей склад.
— Що сталося з вашим товаром?
Згоріли кава, кавове обладнання, меблі для кав’ярень, холодильне та морозильне обладнання. Також згоріли батареї, генератори та сонячні панелі, які ми встигли вивезти з першого знищеного складу.
— У скільки ви оцінюєте свої збитки?
Без урахування бізнесу, пов’язаного з альтернативною енергетикою, ми оцінили збитки в 45 мільйонів гривень. Це лише від удару по складу у Вишневому.
Зруйнований склад обслуговував усю Україну
— Як раніше працювала ваша логістика?
Ми імпортували продукцію від кількох постачальників зі Швеції, Франції, Італії, але основний постачальник — з Нідерландів (Pelican Rouge, кавові інгредієнти). Увесь товар ми привозили машинами на митницю, розмитнювали, а потім вивантажували на склад. Звідти наші клієнти розміщували замовлення, і продукція відвантажувалася по всій Україні. Отже, склад у Вишневому обслуговував усю країну.
— З постачальниками ви працюєте за передплатою?
Деякі постачальники після лютого 2022 року працюють лише за передплатою. З нашим основним постачальником, на якого припадає близько 70% нашого бізнесу, ми працювали з відстрочкою платежу. Тобто товар, який ми втратили, навіть ще не був повністю оплачений. Таким чином, знищений товар ми все одно маємо за нього заплатити.
— Ви намагалися якось мінімізувати ризики?
Останні три місяці ми активно вели переговори з нашим нідерландським постачальником, щоб основний запас товару зберігався на їхньому складі. Це дозволило б оперативно отримувати потрібний товар. Однак європейські постачальники досить розслаблено ставляться до наших проблем, не відчувають їх. Ніхто не погоджувався створювати там запаси. Ми три місяці пояснювали потенційні ризики, але безрезультатно.
Оскільки наша націнка на продукцію невисока, ми не могли дозволити собі орендувати буферний склад у Європі. Тому були змушені працювати в тих умовах, які мали, і сподіватися на краще.
— Чи намагалися ви якось зменшити ризики безпосередньо в Україні?
На початку року ми диверсифікували ризики, розподіливши товар між кількома складами: обладнання — на одному, кава — на іншому. Однак клієнти не хотіли вантажитися на кількох складах, вони бажали отримати все в одному місці. Тому ми мусили звозити товар на один склад, щоб забезпечити зручність для клієнтів. Але переміщення продукції між складами з’їдало наш заробіток. У березні ми звезли все на один склад — у Вишневе.
— Чому закордонні постачальники не хотіли створювати для вас запаси в Європі?
Вони не хотіли заморожувати кошти в товарі, шукати склади та вкладати додаткові кошти. Казали: або ви платите за цей склад, або для вас дорожчає продукція.
— Чи велика різниця між вартістю оренди складів, наприклад, у Польщі та в Україні?
У Польщі дорожчі не так самі складські площі, як людський ресурс. Операційна робота — завантаження, вивантаження, комплектація — буде дорожчою через вищі зарплати.
Що далі
— Як тепер збираєтеся перебудовувати роботу?
Минулого тижня ми були в шоці, не знали, що робити далі. Товар не оплачений повністю постачальникам. Ми одразу повідомили їх про ситуацію. Вони попросили час подумати, що робити з нами. Ми запропонували реструктуризацію боргу: постачальники продовжать відвантажувати продукцію, а ми з кожного нового відвантаження сплачуватимемо поточний товар і частинами погашатимемо старий борг. Після тижня роздумів домовилися, що до нових інвойсів ми сплачуватимемо певну суму як часткове погашення старого боргу.
— А як тепер працюватимете зі складами?
Ми з власником та директором об’їздили кілька складів. На всі локації, що залишилися, величезний попит, адже іншої альтернативи немає. Маленькі склади в Києві також уже розібрані. Ми знайшли варіант — це логістичний центр, до якого ще не дісталися. Машина, яка зараз їде, буде розвантажена, і продажі вже збирають замовлення та виставляють рахунки, щоб одразу відвантажити товар клієнтам. Ми прагнемо, щоб товар не зберігався на складі довго, а краще взагалі не зберігався.
— Раніше який запас продукції ви тримали?
Приблизно на місяць продажу.
— Тобто тепер машина фактично приїжджатиме і товар одразу їхатиме до клієнтів?
Так. Це продаж «із коліс». Ми веземо товар фактично під замовлення. Деякі оператори магазинів зараз просять привозити продукцію безпосередньо в магазин, оминаючи логістичні центри. Наприклад, «Сільпо» тепер просить кожного постачальника привозити товар безпосередньо в магазин. Не знаю, як вони впораються з таким логістичним потоком, але таким чином намагаються оминати великі логістичні хаби.
Ціна оренди зросла на 50%
— Чи позначаться зміни в логістиці на кінцевій ціні вашої продукції?
Ми не можемо підняти ціну настільки, щоб клієнт дуже постраждав. Водночас у нас немає такої великої націнки, щоб можна було просто знехтувати додатковими витратами.
Зараз дуже зросла вартість транспортування. Якщо позаторік машина з Нідерландів коштувала приблизно 2600–2800 євро, то тепер одна фура — 3800–4000 євро. Це пов’язано зі світовими цінами на пальне.
— А ціни на складські приміщення зросли?
На 50% порівняно з ціною, за якою ми винаймали ще два тижні тому.
— Тобто буквально за два тижні плюс 50%?
Так. Ми перевіряли ціни на заході України: Львові, Тернополі, Івано-Франківську. Там приміщень майже немає, а ціни ще вищі, ніж у Києві. Звісно, вартість складського приміщення, яка зросла на 50%, ми будемо змушені закласти в ціну товару. Наша націнка не дозволяє нам «ковтнути» це здорожчання.
— Наскільки в результаті може подорожчати товар?
Думаю, на 8–10%. Нагадаю, нам ще треба повертати борг.
Одразу після удару відбулося скорочення персоналу на 10% — це перше, що довелося зробити власникам для скорочення витрат. Також ми відмовляємося від послуг підрядників, наприклад, програмування. Ми скорочуємо буквально все, переглядаємо навіть пакети мобільних операторів. Рахуємо з ранку до вечора, щоб залишитися на плаву.
— А товар був застрахований?
На початку року, коли ми розподілили продукцію між двома складами, я пропрацьовувала варіант страхування від воєнних ризиків. Це коштувало 8–10% страхової суми. Ми вирішили, що не можемо собі цього дозволити, оскільки наша продукція подорожчала б на цю суму, і ми стали б неконкурентними. Від страхування відмовилися. Тепер рахуємо, що краще: знову втратити все чи страхувати вантажі, щоб хоча б частину коштів можна було повернути.
Однак виникла ще одна проблема: станом на вчора страхова компанія UNIQA не бралася страхувати складські приміщення в Києві, Київській області, Одесі та на прифронтовій території. Ще нещодавно страхували Житомир, але вже відмовилися. За страхування майна вартістю, наприклад, 400 тисяч євро, компанія має заплатити близько 40 тисяч євро. Франшиза становить 26 тисяч євро. Тобто цю частину збитків у разі страхового випадку компанія покриває сама, а потім, можливо, виплатять решту. Але це не так просто: спочатку треба пройти всі процедури з ДСНС, Торгово-промисловою палатою, СБУ, незалежними експертами, і тільки після цього, можливо, отримаєш виплату.
— А держава якось допомагає бізнесу зменшити ці ризики?
Тиждень тому на митниці було повідомлення, що розглядається можливість розмитнення товару безпосередньо на кордоні. Це могло б зменшити ризик втрати товару, наприклад, внаслідок обстрілу Києва. Але цього не сталося. Позавчора сказали, що розмитнення на кордоні не буде, оскільки це може призвести до корупційних схем. Я для себе це пояснюю тим, що це, мабуть, також втрата якихось коштів локальними митницями в Києві та інших регіонах, адже кожна митниця виконує свої місячні плани.
— Це могло б ще й пришвидшити процедуру?
Вони обіцяють пришвидшити розмитнення, але я цього ще не відчула. Перші машини після втрати вантажу приїдуть до нас лише в понеділок-вівторок. Раніше розмитнення займало чотири-п’ять годин, іноді шість. Якщо призначали огляд вантажу, це могло тривати цілий день, бо після вихідних збирається багато вантажів, і два-три вантажники оглядають їх у черзі.