STEM-освіта допомагає сучасним дітям адаптуватися до світу інновацій і нових технологій. Проте в Україні її впровадження стикається з численними викликами, які посилила війна. Як подолати ці труднощі, зокрема через менторство, розповідають вчителі та ментори програми «СтудМентор».
У дошкільному віці діти активно пізнають світ через дослідження та запитання. STEM-підхід, який охоплює науку (science), технології (technology), інженерію (engineering) та математику (mathematics), не є чужим для цього процесу. Він спрямований на формування в дітей не лише практичних навичок, а й креативності, наукової картини світу та стійкості перед труднощами.
Метою STEM-освіти є підготовка дітей до життя в сучасному світі, де панують інновації та постійно з’являються нові технології. Проте реалізація цієї концепції в українських школах стикається з низкою проблем.
«Куншт» дослідив, як повномасштабна війна вплинула на ці виклики та чому менторство для школярів стає ефективним шляхом їх подолання. Ми поспілкувалися з вчителями-практиками та менторами програми «СтудМентор» від ГО «Навчай для України» — Ганною Ковалевською та Владиславом Кучерявим.
Ця стаття створена у партнерстві з громадською організацією «Навчай для України», яка реалізує волонтерську програму «СтудМентор». У межах програми студенти стають менторами для школярів (менті) з прифронтових територій, допомагаючи їм у вивченні шкільних предметів.
STEM-освіта — це не лише про робототехніку чи лего-інжиніринг. Це комплексний підхід, що розвиває критичне мислення, креативність та вміння розв’язувати нестандартні завдання. Один із методів — проєктна робота, де учні під керівництвом учителя працюють над створенням, тестуванням та вдосконаленням певного продукту, як-от повітряної кулі. Такий підхід сприяє розвитку навичок співпраці, комунікації та досягнення цілей.
В Україні на державному рівні STEM-освіту почали активно обговорювати з 2016 року. Було створено робочу групу при Міністерстві освіти і науки, розроблено методичні рекомендації та плани заходів. У 2021 році було ухвалено концепцію розвитку STEM-освіти до 2027 року. Повномасштабна війна внесла свої корективи в цей процес.
Посилена тривожність, хронічний стрес, безпека як цінність
Війна суттєво вплинула на психологічний стан українських підлітків. Згідно з дослідженням благодійного фонду «Клуб Добродіїв», 73% підлітків найбільше хвилюються через війну, відчуваючи страх за своє життя та близьких. Це призводить до підвищеної тривожності та відставання від навчальної програми, адже стрес негативно впливає на когнітивні функції, такі як увага, пам’ять та креативність.
Вчителі та ментори мають враховувати цей стан: знижувати вимоги, відходити від суворої програми та створювати уроки, де учні могли б відволікатися, спілкуватися та підтримувати одне одного. Спілкування є важливим стабілізаційним фактором для 40% підлітків.
Ефективним інструментом є використання “криголамів” — коротких вправ на початку уроку, які допомагають оцінити емоційний стан учнів. Ментори програми «СтудМентор» використовують картинки з різним емоційним забарвленням, щоб діти могли вибрати ту, що відображає їхній настрій. Це дозволяє адаптувати темп і складність завдань до поточного стану учнів.
Фантастичні вчителі та де їх шукати
Реалії війни (мобілізація, бойові дії, адаптація шкіл до нових форматів навчання) призвели до значного дефіциту вчителів-предметників в Україні, особливо з фізики, хімії та іноземних мов. Це створює серйозні виклики, враховуючи заплановану реформу старшої профіль ної освіти.
У відповідь на ці проблеми розвиваються нові підходи до навчання. Програма «Освітній Суп» використовує тьюторський та менторський підходи для подолання освітніх втрат. За два роки її існування проведено понад 100 000 безкоштовних занять для понад 14 000 дітей.
«СтудМентор» — це частина «Освітнього Супу», де молоді люди проходять навчання та проводять безкоштовні онлайн-заняття для учнів 5-11 класів з прифронтових територій. Заняття відбуваються в малих групах (до 3 учнів) двічі на тиждень.
«Ми ближчі до дітей за віком та інтересами. Краще розуміємо їхні складнощі, ділимося власним досвідом використання сучасних інструментів», — зазначає Ганна Ковалевська.
Мотивація студменторів полягає у відчутті власної корисності, бажанні змінювати щось на краще та вкладі у майбутнє. Програма також надає менторам інтенсивне навчання, підтримку спільноти та можливості для нових знайомств.
(Не)присутність і (не)оснащеність
Дистанційне навчання, особливо з хімії, стикається з обмеженнями: відсутність зорового контакту, запахів, невербальної комунікації. Вчитель хімії Віктор Задоянний наголошує, що практичні експерименти, які супроводжуються емоціями та відчуттями, неможливо повністю відтворити онлайн.
Два роки пандемії та півтора року війни призвели до втоми учнів і вчителів від онлайн-формату. Відсутність фізичного контакту, домашні відволікання та технічні проблеми знижують концентрацію та зацікавленість у навчанні. Це також негативно впливає на соціалізацію та вміння працювати в групі.
Хоча онлайн-ресурси, віртуальні лабораторії та симуляції можуть бути корисними, вони не замінюють сенсорний досвід, який отримують учні наживо. Наприклад, експеримент з виделкою та ниткою для демонстрації природи звуку дає учням можливість зрозуміти матеріал через власний досвід.
Проблеми із закупівлею реактивів та застарілим шкільним обладнанням також ускладнюють впровадження STEM-практик. Проте, студенти можуть використовувати смартфони з їхніми датчиками (акселерометр, магнітометр) для проведення досліджень, як зазначає студментор з фізики Владислав Кучерявий.
(Не)інтерес дітей
Дітей мотивують чотири чинники: практична діяльність, вибухові експерименти, приклад захопленого вчителя та відчуття власного успіху. Коли вчитель щиро любить свій предмет, це передається учням. Наявність навіть кількох зацікавлених учнів стимулює інтерес у решти класу.
Важливо, щоб діти відчували, що їм вдається досягти успіху, навіть в одному предметі. Це формує впевненість у власних силах і стимулює бажання вчитися далі. Для STEM-предметів це особливо актуально, коли учні усвідомлюють, що можуть створювати щось власноруч або розбиратися в складних темах.
Однак, шлях дитини, яка цікавиться STEM, в Україні може бути невизначеним. Часто талановиті учні виїжджають за кордон для здобуття вищої освіти. Для їхнього повернення необхідно покращувати імідж науковців, підвищувати зарплати та забезпечувати ресурсами для дослідницької роботи.
Неінтегрована інтегрованість
Успішна STEM-освіта передбачає цілісне сприйняття світу та розуміння зв’язків між різними науковими галузями. З 2018 року в Україні експериментально запровадили інтегрований курс з природничих наук.
Основною проблемою такого курсу для непрофільних шкіл є необхідність, щоб вчитель знав чотири предмети. Віктор Задоянний, один із розробників курсу, зазначає, що інтеграція повинна базуватися на вчителях, які мають різні способи мислення. Це вимагає донавчання вчителів, що є складним завданням з огляду на дефіцит кадрів.
Анастасія Киреєва, фундаторка «Спільношколи», вважає інтегрований курс ефективним напрямком розвитку, що формує цілісну картину світу в дітей. Проте, для його успішного впровадження потрібна комплексна підтримка вчителів.
Освітні втрати
Освітні втрати — це прогалини у знаннях та навичках учнів, спричинені різними чинниками, зокрема обмеженим доступом до шкіл. У STEM-предметах це проявляється особливо помітно, адже новий матеріал часто базується на попередніх темах.
Війна значно загострила проблему освітніх втрат в Україні. Бойові дії, окупація, руйнування шкіл, дистанційне навчання та перебої з електроенергією негативно вплинули на успішність учнів.
Дослідження Державної служби якості освіти показало погіршення результатів учнів з алгебри, геометрії, української та іноземної мов. Водночас, з деяких предметів, як-от фізика та біологія, більшість учителів не помітили значних змін.
Для подолання освітніх втрат вчителі використовують тести для діагностики, готують завдання для самостійного опрацювання, коригують планування та проводять консультації. Програма «Освітній Суп» також спрямована на вирішення цієї проблеми.
Ганна Ковалевська вважає, що менторство є ефективним інструментом для подолання освітніх втрат завдяки індивідуальному підходу. Вчителі не завжди мають можливість приділяти увагу учням, які потребують допомоги з минулими темами. Ментор може підібрати завдання, що відповідають рівню учня, допомогти йому відчути успіх і повірити у свої сили.
Владислав Кучерявий додає, що менторство допомагає розкрити здібності дитини, проводячи складніші експерименти. Головне — показати дітям, що вчитися цікаво, і вони вже багато чого знають, просто їм потрібна допомога, щоб це усвідомити.
Ментори демонструють учням, що вони здатні досягти успіху, що надає їм впевненості та мотивації для подальшого навчання.
Владислав Кучерявий, який також працює вчителем фізики, зазначає, що в класах з великою кількістю учнів складно охопити потреби кожної групи. Використання інтерактивних дощок та індивідуальних завдань може допомогти, але це вимагає додаткового навантаження на вчителя.
Запровадження інтеграційних класів, де учні можуть надолужити прогалини у знаннях перед поверненням до свого класу, також може бути ефективним.
Віктор Задоянний вважає, що для подолання освітніх втрат важливо відмовитися від ідеї суворої шкільної програми. Вчителі повинні мати можливість коригувати свої плани відповідно до засвоєння матеріалу учнями, забезпечуючи досягнення обов’язкових результатів навчання.
Не лише STEM
Надмірний фокус на STEM-освіті, особливо в контексті розвитку military tech, може призвести до перекосу. Анастасія Киреєва наголошує на важливості не лише природничих наук, а й розвитку емоційної грамотності, вміння співпрацювати, долати перешкоди та знати історію й мову. Загальна освіта має бути спрямована на всебічний розвиток особистості.
Отже, STEM-освіта в Україні має бути, і ключову роль у її розвитку може відіграти молодь, яка формує позитивний образ STEM та стає наставниками для нових поколінь. Програма «СтудМентор» є одним із прикладів такої ініціативи.