Пролом, який виник через влучання російського безпілотника, було закрито захисним бар’єром, однак на ЧАЕС ще потрібно ліквідувати приблизно 300 невеликих пробоїн, розповів її керівник
Фото: EPA
На початку року російський БПЛА влучив у сховище четвертого енергоблока ЧАЕС, в результаті чого частково була пошкоджена захисна конструкція об’єкта.
За словами Тараканова, повне відновлення нового безпечного укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС може зайняти від трьох до чотирьох років.
Однак “якщо ракета чи безпілотник поцілить безпосередньо в нього або навіть впаде десь поруч”, наприклад – “Іскандер”, то це викличе “міні-сейсмічну подію в даному районі”, зазначив директор ЧАЕС. Він зауважив, що “ніхто не може ручатися, що захисна споруда після цього витримає”.
У цьому, як підкреслив Тараканов, і “криється головна небезпека”.
Він повідомив, що після російської атаки саркофаг втратив деякі зі своїх ключових функцій.
Але рівень радіації на об’єкті залишається “стабільним і в рамках норми”, запевнив керівник ЧАЕС.
Пролом, що з’явився внаслідок атаки російського дрона, було перекрито захисним екраном, однак на ЧАЕС ще необхідно закрити приблизно 300 менших пробоїн, котрі були зроблені рятувальниками під час ліквідації пожежі, поінформував Тараканов.
Контекст
Катастрофа на ЧАЕС у квітні 1986 року стала однією з найбільших ядерних трагедій у світі, її оцінюють за сьомим рівнем небезпеки, що можна зіставити з японською “Фукусімою-1”.
Під час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року окупанти захопили ЧАЕС, тримали персонал і розграбували лабораторію та архів. 31 березня вони покинули станцію та місто-супутник Славутич. Звільнення північних областей України від російських окупантів дало змогу Нацгвардії взяти ЧАЕС під охорону.
14 лютого 2025 року російський дрон влучив у сховище четвертого енергоблоку ЧАЕС, що спричинило загоряння, його наслідки були усунуті до 7 березня. Через атаку частково пошкоджена захисна конструкція об’єкта.